Де у Львові знайти «пана Едзя»?

“Як добре було раніше: береш газетку і йдеш в туалет. А зараз просто як в експедицію туди збираєшся: ноутбук, iPAD, два мобільники…” – нарікає українець у сучасному анекдоті.

Принаймні, вдома “сходити в гості до пана Едзя” (а цей типово львівський вислів означає “відвідати туалет”) з айпадом чи без нього не є проблемою. А от де, гуляючи Львовом шукати того загадкового пана, ми спробуємо вам допомогти.

Та спочатку – трохи історії. Як розповідали львівські старожили, реальний мешканець міста Ернест (Едзьо) Тарлерський проживав тут на початку ХХ століття. На площі Ринок у нього була кнайпа «Атляс», і усі продавці з ринку йшли туди у вбиральню. Чоловік змушений був запровадити платний вхід, і таким чином звідси й розпочинається історія приватних туалетів у місті. А серед мешканців відтоді й вкорінився вислів «піти до пана Едзя».

До речі, у Львові туристам нині пропонують екскурсії найцікавішими вбиральнями міста. Екскурсія так і називається: “Де пан Едзьо?”.

Розповідають, що у Німеччині громадські туалети є майже на кожній вулиці. Облаштовані у стилі хай-тек: багато металу, дзеркал, ­різнокольорове освітлення. ­

А де у Львові, великому місті, знаходяться громадські вбиральні? Одразу повідомимо, що їх явно недостатньо для міста, що позиціонує себе туристичною Меккою. Загалом у Львові нараховується 22 вбиральні, але з них працюють менше 10-ти.

Почавши збирати інформацію про львівські туалети,  у нас склалося враження, що ця тема якась “засекречена”: на жодній мапі не позначене їхнє місце знаходження, адреси. Вказівників на вулицях теж немає. Інформація передається усно, можливо тому, що громадські туалети у Львові виглядають досить неохайно, тож сором’язливі львів’яни неохоче відправляють туди гостей міста. На запит “Загальногромадські туалети Львова” Гугл чомусь видає адреси львівських “Макдональдсів”.

Нам вдалося розшукати координати львівських туалетів, ось вони, діючі громадські вбиральні: у парку ім. Івана Франка, на площі Івана Франка, на проспекті Свободи, на площі Соборній, у парку «Високий Замок», на площі Ринок.

Тобто, у Львові налічується лише шість справних вбиралень. І це тільки в центрі міста. Інші – просто слугують смітниками і потребують ремонту. Та екскурсоводи скаржаться, що у центрі Львова можна без сорому за місто завести туристів тільки в один туалет – на першому поверсі Ратуші. Все решта – не витримує жодної критики. До речі, існує санітарна норма: на 1 кв. км має припадати дві вбиральні. Отже, у Львові, площа якого 170 км², мало б бути 340 туалетів.

Де шукати альтернативи? З 1 грудня цього року на всіх вокзалах України туалети стали безкоштовними. Відтепер за відвідини вбиралень на вокзалі платити не потрібно. Нагадаємо, раніше за “туалетні” послуги залізниця брала з пасажирів 2 гривні. Адреса головного залізничного вокзалу  у Львові – площа Двірцева.

Також на двох базарах – Краківському і Добробуті, розташованих поблизу центру,  є вбиральні. Великі магазини, той же Магнус, мають туалети. Театри, цирк також.

Соромно зізнатись, але доступних для інвалідів громадських туалетів у Львові немає. Людям з обмеженими можливостями радять у разі нагальної потреби скористатися деякими з пристосованих туалетів. Вони,  переважно, знаходяться у сучасних готелях, ресторанах, галереях, філармонії,  мережах супермаркетів і торговельних центрах.

Також, не так давно, згідно з указом львівських чиновників туалети у громадських закладах міста відкриті для кожного. Тобто, незалежно від того, будете ви щось замовляти в ресторані, чи ні, ви маєте повне право сходити туди в туалет. Чи охоче персонал львівських кнайп пускає туристів до кльозету, перевіряли прискіпливі журналісти – отже, де у Львові “сходити до вітру”?.

А взагалі, на наш погляд, настав час створити “Туалетну мапу Львова”. Тому що навіть Львівський туристично-інформаційний центр, де на головній сторінці хизується слоган “Львів – культурна столиця України”,  на запит “туалет” ніяково відповідає:  ”Немає результатів”.

 

Наша “Туалетна мапа Львова”!

А поки львівські чиновники вирішують проблеми з міськими вбиральнями, пропонуємо ознайомитись з цікавинками, які так чи інакше, торкаються цієї делікатної, але дуже потрібної теми!

Доступне мистецтво

Незвичайні, “мистецькі” туалети з’явилися минулого року в Львівському палаці мистецтв . Над мистецьким оформленням вбиралень працював художник Роберт Саллер із ужгородської групи «Поп-транс». У чоловічому туалеті він зобразив фрагмент скульптури Огюста Родена «Мислитель», а в жіночому «Народження Венери» Сандро Ботічеллі. Не залишилися поза увагою і кабінки – їх прикрасили фрагментами робіт Леонардо да Вінчі, Мікеланджело.  Роботи виконані у техніці поп-арт, у стилі Енді Ворхола.

 

Японські супер-туалети

У готелях і приватних будинках у багатьох японців туалети з пультом дистанційного керування, з підігрівом сидіння, регулюванням потоку води для змиву результатів малої або великої потреби, з численними налаштуваннями напрямку і сили струменя, температури води, її насиченості киснем і навіть можливістю проведення експрес-аналізу сечі і вимірювання артеріального тиску. Тиснеш на кнопку, і через динамік лунає звук води, що зливається . У цей час можна не соромитися тих звуків, які видає організм.

 

Туалети як частина пейзажу

Туалети в лісі виростають на деревах. P-Tree – винахід голландського проектувальника Сема ван Велуве – досить дивна альтернатива стандартному громадському туалету й біотуалетам. Тепер чоловіки зможуть ходити «по-маленькому» на дерева без всяких проблем із законом.

 

Мобільний туалет

У нагоді туристам може стати мобільний туалет “Жіноча сумочка”. Це перший кишеньковий туалет в світі,  який складається з пластикової сумки, наповненої абсорбентнимі полімерами, які перетворюють сечу в гель. У згорнутому стані портативний туалет – не більше плитки шоколаду і відрізняється ще і незвичайним дизайном – у формі листа.

В мобільний туалет вміщається в середньому о, 5 літри рідини, яка перетворюється на гель, причому портативний туалет нейтралізує неприємний запах, а саму сумку можна при необхідності викинути в сміттєвий контейнер. Туалет не забруднює навколишнє середовище.

 

Туалет-намет

Його спеціальна конструкція передбачає можливість використання намета як тента для туалету або душової кабіни в польових умовах. Відрізняє цей пристрій відсутність дна, а також міцна основа зі сталі, вхід, що закривається на блискавку і вентиляційна сітка на стелі.

 

Ресторан на туалетну тематику

Цілу мережу ресторанів туалетної тематики «Modern Toilet» відкрив Wang Tzi-wei ще у 2004 році у Тайвані, а також в Гонконгу та Китаї. Крім туалетної обстановки, в цьому ресторані подають і страви відповідної тематики. Власник мережі з 12 ресторанів вважає, що туалет – чудове місце, де можна поїсти. Саме тому в його ресторанах сидять на справжнісіньких унітазах, їдять з качок і горщиків, а витирають руки і рот – ні-ні, не серветками – туалетним папером! Причому, клієнтів тут не бракує!

 

Туалетний мотоцикл

Toilet Bike Neo – так називається мотоцикл, який випустила японська компанія TOTO. Нове творіння – цілком нормальний мотоцикл, окрім… унітазу замість сидіння. Це, звичайно, знижує зручності користування для водія, але і є відмінним медіа-ходом, що має більше значення. Цей мотоцикл працює на біопаливі, що виробляється… ну так, саме з того, про що ви подумали. Незвичайний мотоцикл створили для медіа-туру по Країні Вранішнього Сонця, щоб розповісти японцям про переваги біогазу.

 

Чи знаєте ви, що  світі  існує одне з найоригінальніших свят - Всесвітній день туалету, що відзначається 19 листопада.

Єдиний в Україні та Європі Музей історії туалету був  відкритий у 2007 році в башті № 5, що входить до колишньої Київської фортеці.  Музей історії туалету, це не просто збірка різних типів унітазів. Це справжній технічний музей, в якому можна дізнатися все про розвиток  такого пікантного пристрою.

Стаття про музей туалету в Києві.

 Найекстремальніші вбиральні у світі.

Цікаві факти про туалети.

Вікіпедія про туалети.

* У пості використано матеріали з сайтів:  lviv24 , openlviv, kava,  TypicalLvivlviv, invatourismratusha, wz.

* Фотографії з сайтів:  ru.123rf, artleo, skuky, exfun, sfw.