ТОП-10 львівських палаців та вілл

Палаци, палацики, вілли… Древній Львів може аристократично похизуватися вишуканими архітектурними формами. І якщо розкішні палаци зводилися для знаті, то у стильних, багато декорованих заміських палациках та віллах мешкали заможні львів»яни. Часто такі вілли мали вигляд, наприклад, зменшеної копії якогось середньовічного замка. Та якщо замки, оточені укріпленнями, розташовувалися за містом, невеличкі львівські вілли, переважно, зручно вмостилися поміж звичайними будинками на звичайних львівських вуличках. Пропонуємо сьогодні прогулятися Львовом та ознайомитися з деякими вишуканими будівлями, які зберегла для нас історія.

Справжньою окрасою вулиці Коперника у Львові є палац Потоцьких. Палац був побудований в стилі барокового класицизму: має три поверхи і мансарду. Палац був задуманий для парадних прийомів і зустрічей, все в ньому для цього було передбачено — численні вітальні, широкий двір для карет.
Інтер’єр палацу був оформлений в стилі Людовика XVI. Зали Блакитний, Дзеркальний, Червоний… Стіни затягнуті відповідного кольору шпалерами, багато ліпнини, позолоти, каміни, прикрашені позолоченою бронзою, мармуром, живописом. Справжнє захоплення викликає танцювальний зал (дзеркальний) і блакитна вітальня, колишня їдальня графа. Каміни, частково настінний живопис і ліпнина, збереглися до наших днів.

Палац Потоцьких нині – Відділ Львівської національної галереї мистецтв. Це один із найбагатших музеїв України, збірка якого налічує понад 62 тисячі творів світового та національного мистецтва від античних часів до наших днів. До найбільш вартісних належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету ХVI-XІХ ст., ікон та меблів.

Віртуальний тур палацом Потоцьких

 

Віллу-палац на вулиці Драгоманова 42 (колишній Мохнацького) збудували у 1897-1898 рр. на замовлення професора Львівського університету, географа, геолога і мандрівника – Еміля Дуніковського. У 1911 році палац купив митрополит Андрей Шептицький, який відкрив тут філію Національного музею. Нині тут також філія Львівського Національного музею.

 

З-поміж розкручених, розпіарених львівських будинків трохи далі від центру міста скромною, але вишуканою Попелюшкою стоїть невеличкий палац – вілла спадкоємниці фабрики гіпсу Юзефи Франц. ”Палац гіпсових королів”, збудований у стилі необароко, розташований на розі вулиць Мельника та Коновальця, має адресу Мельника, 13 та Коновальця, 47. Вона була збудована у 1893 р. за проектом відомого на той час архітектора Яна Пєрося. Декорував фасади цього розкішного палацу Едмунд Плішевський. Проект експонувався у Львові на будівельній виставці 1892 року.

Вілла Юзефи Франц являє собою показовий приклад палацової архітектури кін. ХІХ ст. Сам будинок – цегляний, тинькований, багато оздоблений скульптурним декором, у плані наближений до чотирикутника. Будівлю із флігелем, що неподалік, оточує сад. В інтер’єрах збережене ліпне оздоблення стін та плафонів.

 

Чудова вілла на вулиці Лемика 34. Пам’ятка – один з прикладів романтизуючого напрямку в архітектурі доби пізнього історизму та ранньої сецесії. Мешкав у цьому будинку його ж автор – український архітектор Іван Долинський. Він з давнього українського роду, який переїхав у Львів в кінці 18 ст. з Білої церкви. Його дід був писарем собору святого Юрa.

Іван Левинський для львів’ян має бути як Антоніо Гауді для каталонців. Адже саме він зробив це місто співзвучним людині, яке не давить людину своїми масштабами. Левинський намагався не тільки створити диво архітектури, а намагався створити диво архітектури, в якому комфортно жити.



 

Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського
(відділ Національного музею) відкритий у колишній творчій майстерні та оселі славетного українського митця. Сам будинок є унікальною історико-культурною пам’яткою. Характерний червоноцегляний будинок музею, витриманий у неороманському стилі (колишня вілла і творча майстерня польського художника Яна Стики), був збудований наприкінці ХІХ ст. відомим львівським архітектором Ю. Захарієвичем.

 

Найвидатніший будинок на вулиці Генерала Чупринки має здвоєну адресу: 50-52. Цей будинок спроектував для себе архітектор Юзеф Сосновський, допомогав йому відомий львівський архітектор, автор так званої “гуцульської сецесії” Іван Левинський.

Будинок збудований у псевдоготичному стилі з елементами венеційської готики. Цікавим в архітектурному плані є великий наріжний балкон-лоджія з елементами, що нагадують венеціанські палаццо.

 

На терасі, укріпленій з боку вул. Каліча гора, стоїть невеликий палац – вілла “Палатин”. Спочатку тут збудували у 1875 р. в неороманському стилі двоповерхову віллу “Затишок”, з еклектичною вежею за проектом Едмунда Кьолера для родини Чарновських. Згодом віллу “Затишок” придбав П. Хмельовський, який здійснив її перебудову за проектом Альфреда Каменобродського у 1893-1894 і змінив назву на “Палатин”. З правого боку до старої вілли прибудували більшу і багатше оздоблену споруду з триповерховою вежею, зберігаючи, в основному, середньовічний стиль.

У віллі “Палатин” перед І світовою війною жив Тадеуш Рутовський, віце-президент Королівського столичного міста Львова.

 

Вілла-палац на вулиці Чупринки 61 була зведена у 1896 році й є одним із найцікавіших нині існуючих будинків на цій дільниці. Це була власна кам’яниця родини будівничих та архітекторів Равських, збудована 1896 р. за проектом Вінцента Равського.

Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. власником кам’яниці стало згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії на чолі з сестрою Йосафатою Гордашевською. Нині у будинку розташована 5-та дитяча поліклініка.

 

“Фабрика повидла” на Жовківській рогатці (вул. Б.Хмельницького, 124) – незвичайний будинок з неоготичними вежечками та “замковою” баштою. Як дослідив Ігор Мельник у своїй праці “Довкола Високого Замку шляхами і вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова”: “Цікаво, що з боку міста вежа має глуху обшарпану стіну, а усе її “лицарське” оздоблення повернуту в бік гостинця, перетворюючи цю будівлю у своєрідну візитівку Львова. А збудовано цей “замок” на початку ХХ ст. для… фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків “Й. Корнік і син”. За радянських часів у фабричних приміщеннях розташували винзавод тресту “Укрголоввино”".

Тепер “замок” у Львові та далеко за його межами відомий як “фабрика повидла”. У закинутих корпусах овочевої бази проводяться різноманітні заходи “Тижня актуального мистецтва”.

 

Романтична вілла на вул.Коновальця, 100 ніби створена для прекрасної принцеси! Її збудували за проектом львівського архітектора Станіслава Улейського у 1912 році для Олександра Кшечуновича, члена відомої вірменської родини землевласників та меценатів, чий гробівець на головній алеї Личаківського цвинтара.

У міжвоєнний період тут мешкав фармацевт Стефан Стенцель. Стенцель мав аптеку у відомій кам’яниці Шпрехера на площі Міцкевича (нині більш відомий як “Будинок книги”). Але та аптека збереглася там і зараз. Цікаво, що то був перший аптечний заклад у місті, де рецептурний відділ відокремили від “ручного” продажу ліків, що на той час було достатньо прогресивним кроком.
Щодо архітектора, то Станіслав Улейський працював у Львові на зламі 19-20 ст. у стильових формах пізнього модерну, неоготики, неокласицизму.

Львів. Вид на будинок вул. Коновальця, 100. Художник – Павло Федів
У старій частині Львова кожен будинок – неповторний, а вулиці дихають історією, це також й історія архітектурної краси та людей, які вміли її створювати. Ми показали вам лише частку тих багатств, які вільно можна побачити у Львові. Шукайте самі, мандруйте з широко розплющеними очима – і місто радо відкриє вам свої таємниці!

 

* Список використаних джерелukrainaincognita, uk.wikipedia, haidamac, residences, lvivske, photo.i.ua, magazineaudioguides, active, zamok, panoramio, wikipedia, lvivcenter, wikimapiapavlofediv, potocki.