Вілла гіпсових королів

З-поміж розкручених, розпіарених львівських будинків трохи далі від центру міста скромною, але вишуканою Попелюшкою стоїть невеличкий палац – вілла спадкоємниці фабрики гіпсу Юзефи Франц. ”Палац гіпсових королів”, збудований у стилі необароко, розташований на розі вулиць Мельника та Коновальця, має адресу Мельника, 13 та Коновальця, 47. Вона була збудована у 1893 р. за проектом відомого на той час архітектора Яна Пєрося.  Декорував фасади цього розкішного палацу Едмунд Плішевський. Проект експонувався у Львові на будівельній виставці 1892 року.

У Львові завжди проживало чимало заможних людей, які не шкодували грошей на красу і розкіш – не лише всередині будинку, а й ззовні. Зведення подібних об’єктів було не просто вигідним вкладенням капіталу, а й своєрідним змаганням. Замовники запрошували відомих архітекторів і не шкодували грошей на те, щоб їхній будинок вигідно відрізнявся від сусідніх. Першу скрипку тут грало марнославство, адже називалися ці оселі не за адресою, а на прізвище власника, як, наприклад вілла Юзефи Франц. Тепер вона стали окрасою Львова.

Нинішню вул.Коновальця (у минулому вул. 29 Листопада, названу так на честь польського повстання 1830—1831 рр., згодом Германенштрасе, ще згодом Енгельса) заклали у 1892 р. і одразу вона стала місцем жвавого будівельного руху, де чиншові кам’яниці перемежовувалися з престижними віллами, оскільки від початку закладення вулиці передбачалося використовувати її виключно як місце поселення аристократії та заможних громадян.

Вілла Юзефи Франц являє собою показовий приклад палацової архітектури кін. ХІХ ст.  Сам будинок – цегляний, тинькований, багато оздоблений скульптурним декором, у плані наближений до чотирикутника. Композиція об’ємів асиметрична. Дахи мансардні. Вікна прямокутні та арочні, в обрамленнях. З південного заходу розміщений портик парадного входу. Акцентом композиції є вежа, що завершується куполом. Будівлю із флігелем, що неподалік, оточує сад. В інтер’єрах збережене ліпне оздоблення стін та плафонів.

Родині Франців належали гіпсові кар’єри та фабрика в кінці нинішньої вулиці Коновальця. А вся околиця довго ще називалась Францівкою. Згодом на місці кар’єрів постали Піщані (Алтайські) озера та спортивний парк названий у 1920-х рока Ґданським. У 1960—1970 частину парку забудували 9-поверховими будинками, гуртожитками, готельним комплексом «Турист». В останні роки територію парку продовжують забудовувати.

Саме за ініціативою Францев у 1892  була прокладена вулиця 29 Листопада, спочатку вона з’єднувала вул. Блотну ( Залізняка і частина Гіпсової), тобто фабрику – з вул. На Байках. Назва увічнює день в 1831 році , коли у Варшаві було оголошено повстання проти царської Росії. Фабрика працювала в напруженому режимі – виготовляла безліч гіпсових бюстів, скульптур, орнаментів, різних декоративних елементів для споруджуваних будинків. Виконувала фабрика й індивідуальні замовлення , а також займалася тиражуванням.  З настанням будівельного буму кінця 19 в . прибутку стали настільки значними , що дозволили побудувати необарочний палацик , яким ми і зараз захоплюємося.

У тому ж 1892 архітектор Ян Перось , в той час проживає у Львові, виставив на будівельній виставці проект палацик Франців. Наступного року палацик був вже побудований, записаний він як будинок Юзефи Франц тоді ще на вулиці Садовніцкой – бічний ( Антоновича). Ділянка і будинок на протилежній стороні , № 9 на Мельника, кутовий будинок – теж належав Францам. Син Антоні жив на вул. Листопаду, 2. Син Ян – побудував будинок на Наливайка ,18 , поруч був офіс і склад фабрики.

У 1907 померла Юзефа Франц, в 1907 вулицею Листопаду пролягла трамвайна лінія , в 1907 був побудований неіснуючий вже будинок № 97 , “Францувка”, на Листопаду, (на розі Алтайської). За будинком була територія, де знаходилася і фабрика . Кінцева зупинка була якраз близько вілли Францев.

Після І Світової війни Францам належала «Францувка» та будинок на розі Коновальця/Мельника, № 9 . Палац в цей час став власністю інженера Карла Ріхтманна. Більше того, він купив також і № 9 , і ділянку на протилежному розі, там, де зараз магазин «Темп», не інакше , як мав намір будувати щось грандіозне. Ну, зрозуміло, що плани, якщо вони й були – не здійснилися.

У 1930 – их роках власником палацу На Листопаду, 47 був граф Мечислав Ходкевич і його дружина Феліція . Відомо, що з 1939 року вілла була націоналізована. Після війни (в 50- их роках) тут розміщувалося дитяче відділення обласного туберкульозного диспансеру. Зараз – Львівський обласний лікарсько -фізкультурний диспансер.

ІНТЕР’ЄР ПАЛАЦУ

Внутрішнє планування вілли Юзефи Франц дворядне, з великими залами на І поверсі, коридорне – на ІІ поверсі. В інтер’єрах збережене ліпне оздоблення стін та плафонів.

Ліпнина збереглася і в інтер’єрі палацу. Варто піднятися на другий поверх і зазирнути в зал ЛФК, щоб побачити чудових каріатид!

 

 

Лікарсько-фізкультурний диспансер це, простіше кажучи, поліклініка, де обстежуть наших спортсменів. Всіх – від дітей, що займаються в спортивних секціях до олімпійських чемпіонів. Без довідки з цього центру жодного спортсмена не мають право допускати до тренування. Але також надають консультації і звичайним дітям.

У 2010 році журнал «Кореспондент» обрав ТОП-15 найбільш яскравих житлових будинків Києва, Одеси та Львова. Серед них почесне місце посідає вілла Юзефи Франц (Львів, вул. Коновальця, 47).

Відшукати віллу Юзефи Франц зовсім просто – трамваєм №2 прямо від Ратуші до зупинки «вул.Мельника». А можна пройтися від Львівської політехніки вулицями Коновальця чи Генерала Чупринки.

Збудував віллу Юзефи Франц Ян Перось (пол. Jan Peroś, 1867–1932) — польський архітектор. Закінчив Львівську політехніку. Кілька років працював у Львові. Протягом 1894–1900 років обіймав посаду головного архітектора Нового Сонча. Взяв участь у відбудові міста після пожежі 1894 року. 1900 року переїхав до Кракова. Член міської ради. Віце-президент краківської Торгівельної палати. Член журі конкурсу проектів регуляції забудови Кракова, фасадів Народного музею на Вавелі (1912). Похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі, поле № 56.

Львів непопсовий. “Палац гіпсових королів”

Про вулицю Коновальця у Львові

*У пості використано матеріали з сайтів: mankurtyhaidamaclvivcenteruk.wikipediaoleg-leusenkopremier-palace.

*У пості використано власні знимки, а також фотографії з сайтів: zommersteinhofphoto.i.ua.