Недолугі замітки з серії: Про вічні поневіряння і про Землю.
Ластівка перша: Про земний холод і не тільки ….
Ці нотатки не є чіткими рекомендаціями, а суб’єктивною спробою на ґрунті власного досвіду і «того хлопця» сформулювати, як краще вчинити в тій чи іншій ситуації.
Вчора посиділи з Аліком Петруком за келихом пива, поскаржилися на мінливість фортуни і обмінялися деяким досвідом, про те, як холодно взимку і що з цим робити. Оптимальним рішенням було сидіти вдома, поки не потепліє))
Загалом, про що мова, оскільки поки чітких рекомендацій на всі випадки життя зробити неможливо, а ідеальних пігулок, щоб раз і все стало добре теж немає (вірніше є, але під суворим контролем наркодилерів), а в кожному окремому випадку можуть бути нюанси, тому і хотілося розібратися в цих нюансах і зробити певні висновки.
Чіткі рекомендації, за принципом, – роби раз, роби два потрібні при серцево-легеневої реанімації і при зупинці профузних кровотеч. На щастя, такі ситуації зустрічаються не часто, але їх дійсно краще відпрацьовувати і доводити до автоматизму, оскільки в критичній ситуації можна розгубитися. При всіх інших ситуаціях бажано трохи подумати.
В цілому хотів почати з іншого, більш загального, але оскільки несподівано повернулася зима, то мова про неї і піде, вірніше, про можливості отримати переохолодження, або обмороження і як цього уникнути.
Організм людини досить саморегульована система, яка може пристосовуватися до багатьох «складних» умов, головне !! не “переборщити», а «напружувати» поступово, потрохи віддаляючись від зони комфорту. І, за можливості, не варто намагатися збивати процеси ауторегуляції за допомогою фармації.
Отже, що ми маємо щодо терморегуляції?
Теплоутворення (термогенез) і тепловіддача.
Рівень тепловіддачі залежить від величини основного обміну, м’язової активності і основного метаболізму. Під основним обміном розуміють мінімальний рівень енерговитрат, необхідних для підтримки життєдіяльності організму в умовах повного фізичного та емоційного спокою. Енерговитрати організму зростають при фізичній і розумовій роботі, психоемоційному напруженні, після прийому їжі, при зниженні температури. Метаболічні процеси здійснюється з неоднаковою інтенсивністю в різних органах і тканинах, і в зв’язку з цим внесок у загальну теплопродукцию організму окремих органів і тканин неоднаковий.
Теплопродукція здійснюється за рахунок механізмів скорочувального і нескорочувального термогенезу.
При першому, тепло утворюється в м’язах при їх тонічній напрузі і скороченні. Скорочувальний термогенез є найбільш значущим механізмом додаткового термоутворення. Другий механізм здійснюється за рахунок метаболічних процесів (окислення жирних кислот). За рахунок цього механізму рівень теплопродукції в організмі може бути збільшений в кілька разів у відношенні до основного обміну.
Тепловіддача організму в навколишнє середовище здійснюється за рахунок чотирьох механізмів: випромінювання, теплопроведення, конвекції, випаровування. Тепловіддача посилюється при збільшенні градієнта температур, в холодну пору посилюються тепловтрати.
При випромінюванні відбувається віддача тепла організмом у вигляді хвиль інфрачервоного діапазону, залежить від площі поверхні тіла, що стикається з повітрям і градієнта температур шкіри і навколишнього середовища. Зменшити тепловіддачу можна за рахунок зменшення площі поверхні тіла (зіщулитися, згорнути тіло в клубок).
При теплопроведенні віддача тепла здійснюється при безпосередньому контакті тіл з іншими об’єктами. Кількість тепла, що втрачається в даному випадку пропорційна площі і різниці температур контактуючих поверхонь, часу контакту і ступеня теплопровідності. Сухе повітря значно менше проводить тепло, ніж вологе. Вода має високий ступінь теплопровідності, тому вологий одяг і взуття може призвести до значної міри тепловтрат в холодну пору, особливо при тривалому періоді експозиції. Жирова тканина має гарні теплоізоляційні властивості.
При конвекції тепловіддача здійснюється за рахунок перенесення тепла рухомими частинками повітря або води. При цьому контактуючий зі шкірою шар повітря нагрівається, знижує свою густину, піднімається і заміщається більш холодним і більш густим повітрям. В умовах, коли температура повітря дорівнює 20 ° С, а відносна вологість – 40-60%, тіло дорослої людини розсіює в навколишнє середовище шляхом теплопроведения і конвекції близько 25-30% тепла. Кількість тепла, що віддається конвекцією, збільшується при збільшенні швидкості руху повітряних потоків (вітер, вентиляція).
Тепловіддача шляхом випаровування – це спосіб розсіювання організмом тепла в навколишнє середовище за рахунок його витрати на випаровування поту, або вологи з поверхні шкіри і вологи зі слизових поверхонь дихальних шляхів. У людини постійно здійснюється виділення поту потовими залозами шкіри, зволожуються слизові дихальних шляхів. На випаровування 1 г води витрачається 0,58 ккал теплової енергії. Підвищення зовнішньої температури, виконання фізичної роботи, тривале перебування в теплоізолюючому одязі підсилюють потовиділення і воно може зрости.
Про що варто подумати перед походом, або під час?
Отже, одяг, взуття не гріє, а ізолює від навколишнього середовища. Одяг підбирайте по погоді, правило шарів працює. Розношуйте взуття перед виходом, а не в ньому, підбирайте взуття по нозі. Оцінюйте стан одягу та взуття перед поїздкою, при необхідності відновлюйте їх захисні властивості.
Плануйте свою подорож взимку: оцінюйте складність маршруту, довжину світлового дня, погоду, загальний та поточний фізичний стан кожного з учасників походу.
Оцінюйте адекватно свій бівуак: наскільки добре і комфортно відпочиваєте; чи достатньо їсте і п’єте; чи добре висипаєтеся; чи є можливість просушити і зігріти взуття та одяг.
Підходьте відповідально до питання харчування:
– їжа повинна бути досить калорійною і добре засвоюватися, за можливості різноманітною;
– під час переходів використовуйте швидкі вуглеводи, як спосіб швидкого відновлення сил (цукерки, енергетичні батончики, цукор, солодкі напої);
– при переходах, щоб менше витрачати сил, тепла і часу, користуйтесь термосами з гарячою їжею і питвом, приготованими заздалегідь на бівуаку;
– кількість і якість одержуваної організмом рідини має бути достатнім (в горах в більшості випадків спостерігається негативний водний баланс за рахунок більшого обсягу втрат і не завжди достатнього кількісного і якісного поповнення рідини. З водою губляться солі, які повинні краще утримувати воду в судинному руслі і які проблематично відновити за рахунок низького вмісту в гірській воді, або в снігу, який доводиться топити. Для відновлення водно-електролітного балансу доводиться використовувати різні ізотоніки.)
* Слідкуйте за станом здоров’я: чим стаєш старшим, тим більше багів виявляється в системі, хоча в деяких випадках вони бувають ще на початку шляху, головне про них знати і «тримати в узді» розуміючи, що ти «господар становища». Ослаблений після хвороби організм більше схильний до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища.
Що найчастіше мерзне і відмерзає?
Якщо відкрита або погано закрита шкіра, то виступаючі частини тіла: вуха, ніс, щоки, часто за рахунок низьких температур, постійного вітру.
Профілактика – попередньо використовуємо захисні креми; звертаємо увагу на товаришів, побачивши побілівші ділянки вживаємо заходи; зменшуємо експозицію шкідливого чинника, усуваємо його; зігріваємо.
Пальці рук: мокрі або не відповідні погоді тонкі рукавички, контакт відкритох шкіри з холодним металом, каменем, снігом, водою; «перетиснення» пальцями інструментів, зачепів з порушенням циркуляції крові в холодну пору.
Профілактика – попереднє використання розігріваючих мазей; зміна рукавичок на сухі, тепліші рукавиці; розминка, розігрівання пальців рук перед лазінням, або періодично в процесі; періодична оцінка чутливості пальців.
Пальці ніг: мокре, тісне взуття; «холодне» взуття не відповідає погоді; «перетягування» гомілкостопа, стопи, пальців шнурівкою або кліпсою з порушенням циркуляції крові і набряком тканин; волога або брудна шкарпетка втрачає теплоізоляційні властивості.
Профілактика – усунення перелічених порушень (тепле, сухе взуття по нозі, розслаблення шнурівки, своєчасна зміна шкарпеток), сумнівно – попереднє використання розігріваючих мазей; одягання попередньо зігрітого взуття при холодній погоді; намагатися не залишатися на морозі тривалий час без руху; періодична оцінка чутливості пальців.
Проблема в наявності. Що робимо?
“На вулиці”
Усуваємо шкідливий фактор (негайне припинення дії холоду); (йдемо «з вітру», знаходимо «тимчасовий притулок», закриваємо відкриті ділянки шкіри, збільшуємо, або покращуємо ізоляційний шар, зігріваємо, намагаємося відновити місцевий кровообіг – поплескування, постукування тильною стороною долонь, кистей, розминка пальців)
Реанімаційні заходи у випадках поєднання відмороження із загальним охолодженням;
Використовуйте гарячі солодкі напої.
Шукаємо спосіб швидше дістатися до «стаціонарного тепла».
Підбадьорюйте страждальця, пояснюючи, що і без обмороженої частини тіла можна якось жити))
“В теплі”
В теплі знімаємо одяг, взуття з потерпілої ділянки, оцінюємо стан, відігріваємо теплом тіла, або теплою водою, обробляємо антисептиком. Налийте в миску воду температурою 40-42 градуси і занурте постраждалу частину тіла. Не допускайте, щоб температура води була вищою, тому що це може призвести до опіку шкіри. Якщо є можливість, додайте у воду антибактеріальне мило. Це допоможе уникнути інфікування ураженої ділянки. Занурте у воду обморожену ділянку на 15-30 хвилин. Якщо немає можливості виміряти температуру води термометром, то опустіть у воду неушкоджену кисть руки, або лікоть. Слідкуйте, щоб обморожена ділянка не торкалася до стінок ємності з водою. Це може стати причиною додаткових травм шкіри. Зігрівайте обморожену ділянку не менше 15-30 хвилин. В міру зігрівання може з’явитися сильний біль. Однак потрібно продовжувати зігрівати обморожену ділянку, поки вона повністю не розмерзнеться. При важкому ступені обмороження, можливо, буде потрібно відігрівати постраждалу ділянку протягом години.
При загальному зігріванні використовуємо фармацевтичні препарати, щоб «розпустити периферію», знеболити, зняти запалення. Процес відновлення кровообігу завжди супроводжується болями і ангіоспазмами, для знеболення, в першу чергу, рекомендовані ібупрофен і кетанов, як спазмолітики можна рекомендувати но-шпу (дротаверин) і папаверин.
Повторно оцінюємо стан обмороженої ділянки і стан «решти організму». В міру зігрівання з’являються відчуття поколювання і печіння. Шкіра на обморожених ділянках змінює колір, стає рожевою, або червоною. Поступово повертаються звичні відчуття. Якщо після зігрівання шкіри протягом десяти хвилин в теплій воді, її стан взагалі не змінився, це може вказувати на важкі ушкодження. При більш важких ураженнях може довго зберігатися набряк, з’являтися пухирі. Трохи пізніше можуть з’являтися демаркаційні зони. Обробляйте поверхню антисептиками і накладіть пов’язку для уникнення вторинного інфікування.
При значній глибині і зоні ушкодження, при ознаках запалення та інфікування рекомендовано додати антибіотики (бажано макроліди, або цефалоспорини)
В незалежності від попередніх пунктів організовуємо якнайшвидшу евакуацію в «правильний» медичний стаціонар.
Що можна використовувати для профілактики?
Зігріваючі мазі містять препарати перцю на основі капсаїцину і його похідних: Капсин, Никофлекс, бальзам «Золота зірка» ( «Зірочка»), Фіналгон. Можна наносити на зони кистей, стоп при індивідуальній переносимості. Вони зігрівають, розширюють судини, зменшують набряк, відновлюють кровообіг.
Трентал (пентоксифілін) покращує реологічні властивості крові (плинність) за рахунок впливу на патологічно змінену деформованість еритроцитів, пригнічуючи агрегацію тромбоцитів і знижуючи підвищену в’язкість крові. Трентал покращує мікроциркуляцію в зонах порушеного кровообігу. Якщо зважилися, то варто починати приймати дещо «заздалегідь» і варто розуміти, що посилюючи кровопостачання периферії він може «десь» цей кровообіг послаблювати, тому в усьому хороша помірність.
Аспірин може використовуватися в якості дезагреганта, але в реальних умовах можна отримати більше проблем від цього препарату, ніж позитивного ефекту.
Що краще не робити?
Після настання обмороження не рекомендується:
Використовувати для розтирання сніг (обморожена шкіра більш схильна до травмування);
Застосовувати гарячі грілки, відігрівати біля відкритого вогню або за рахунок обігрівальних приладів (важко контролювати процес зігрівання, а для лікування обмороження важливо, щоб постраждала ділянка зігрівалася поступово, крім того, шкіра втрачає чутливість, можна отримати додатковий опік);
Розкривати пухирі самостійно (ворота для вторинної інфекції);
Тривалий час лікувати самостійно без консультації лікаря.
На тлі чого проблеми виникають частіше?
Судинна патологія – облетеруючі захворювання кінцівок, діабетичні ангіопатії, синдром, або хвороба Рейно. Найчастіше проблеми можуть виникати у курців. Найчастіше виникають на тлі гіповолемії, анемії, втоми, недоїдання.
Нюанси
При транспортуванні ушкодженого обмороження пошкоджених ділянок може наступати значно швидше на тлі гіповолемії, неврологічних порушень.
Швидко незворотні порушення можуть настати «під джгутом».
Переохолодження та відмороження швидко настає в несвідомому стані.
При зупинці серця внаслідок гіпотермії (холодна вода, лавина, замерзання), некроз тканин мозку настає пізніше, тривала серцево-легенева реанімація може бути більш ефективною, ніж при інших причинах.
Брудні шкарпетки втрачають свої термоізоляційні властивості.
Худий альпініст, позбавлений підшкірного жирового шару не може ефективно використовувати свої термоізоляційні властивості і «багаті ресурси» для нескорочувального термогенезу ))
І взагалі, ніщо так не зігріває в холодну пору, як душевне тепло!!!
Джерело: http://fais.kiev.ua
Переклав Тарас Бандрівський