Перша ознака літа – це стурбовані запитання друзів та знайомих: “Куди поїхати на відпочинок?”. І якщо раніше синонімом якісного відпочинку була поїздка на море (в Україні – до Криму), то тепер усе більше українців схиляються до думки, що можна чудово відпочити, не витрачаючи шалені кошти на доїзд та перебування на морському узбережжі.
На території нашої країни є чимало природних «оаз, які ніби спеціально створені природою для цікавих подорожей, тому наші співвітчизники дедалі охочіше відкривають для себе досі незнану Україну. І оскільки влітку немає нічого кращого, аніж берег прохолодної річки, ми вирішили розповісти вам про Дністер – одну із найдовших річок України, яка починається і закінчується на її теренах. І, зокрема, про Дністровський каньйон, що є одним із найкрасивіших і найбільших у Європі. На його берегах знаходиться багато цілющих джерел, водоспадів, печер, старовинних замків і храмів.
Отож, у подорож!
…Кажуть, колись біг Поділлям маленький струмок. Люди, що жили на його берегу, вели календар, позначаючи дні на піску спеціальними знаками. Та якось розлився струмок навколишніми луками і полями – і всі позначки опинилися під водою. “Хто дні стер?”, – питалися люди. А у відповідь чули: “Струмок дні стер!” Так і отримала річка свою назву.
В античні часи річка називалася Тірас або Данастріс. Наявність буквосполучення “дн” в гідронімах (Дністер, Дон, Донець, Дунай, Дніпро тощо) вказує на походження назви з іранських мов (“дон” іранською – “вода”).
Відомий письменник і етнограф О. Афанасьєв-Чужбинський, який у середині XIX ст. побував на Поділлі, в своїх «Нарисах Дністра» писав, що він не знає нічого більш мальовничого, ніж долина цієї ріки.
«Кам’яні скелі різноманітних форм і дерева в нескінченних комбінаціях безперервно змінюють ландшафт, чи нависне над кручею дикий ліс, чи стеляться виноградники, всюди бачиш закінчену картину, що має свій особливий колорит… Деякі місця на Дністрі такі гарні, що просяться на полотно і з нетерпінням чекають на талановитого пейзажиста».
Дністер і його долина є унікальною пам’яткою природи, адже у своїй середній течії він перетинає південно-західний схил Подільської височини і утворює надзвичайно мальовничий каньйон зі стрімкими схилами та глибиною врізання від 60 до 130 м. Дністровський каньйон є одним із семи чудес природи України. Тут знаходяться відомі у всьому світі відслонення, так звані стінки, що містять у собі давні скам’янілі рештки флори і фауни, яким близько 500 мільйонів років.
У радянські часи в межах Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей було створено Дністровське водосховище, що значно підняло рівень води у річці. Важко впізнати в повноводній красуні-річці, в якій відбиваються стіни Хотинської твердині, той невеличкий гірський струмочок, що народжується на північно-східних схилах Українських Карпат, на горі Розлуч. Дністровський каньйон прихистив велику кількість рослин, тварин і птахів. Чимало реліктових, ендемічних і рідкісних рослин занесено до Червоної книги України. У річці живе 40 видів риб, а велика кількість раків свідчить про екологічну чистоту дністровської води.
Вздовж Дністра розкидані численні історичні та археологічні пам’ятки: в селі Баламутівка знаходиться печера з наскальними малюнками доби мезоліту; руїни давньоруських міст на берегах Дністра зберігаються між селами Непоротовим і Ломачинцями, а також біля сіл Перебиківці та Василів; на околиці с. Бабин відомо 10 палеолітичних стоянок, а в с. Комарів – поселення доби бронзи та ін.
Біля Дністра та на його берегах знаходиться чимало сакральних пам’яток. Місцем паломництва є Свято-Іоанно-Богословська церква (1765 р.) і монастир в с. Хрещатик, на території якого є джерело мінеральної води. Рештки печерного монастиря знайдено в с. Василів. Пам’яткою архітектури є Покровська церква та дзвіниця (1791 р.) в с. Репуженці. Біля с. Непоротове знаходиться Галицький печерний монастир ХІІІ-ХХ ст., де природні печери та гроти у вапняках були розширені й пристосовані для культових цілей.
До цікавих природних об’єктів належать численні печери, розкидані вздовж Дністра: Скитська, Баламутівська, Дуча, Полякова Дуча, Змієва та ін. В Кельменецькому районі знаходиться унікальний природний об’єкт товтри під назвою «Шишкові горби» – гряда вапнякових останців, що здіймаються до 40 метрів над оточуючим платом і мальовничо нависають над плесом Дністровського водосховища.
Одним з наймальовничіших можна вважати маршрут між подільськими мелами Велика Слобідка і Врублівці – повз Нагоряни Кельменецького району. Буковинський берег значно вищий за подільський, на ньому за кожним звивом ріки виростають нові скелі, схожі на руїни древніх замків. Такі місця не могли не породити легенд! От народ і називає три нагорянські скелі Дідом, Бабою та Дочкою.
…Кажуть, колись жив тут заможний чоловік з дружиною та вродливою донькою, яку доля подарувала їм вже на схилі літ. Дівчина покохала привабливого і бідного сільського вівчаря, та батьки були проти нерівного шлюбу. Тим більш, за красунею посилав сватів господар Нагорян. Дочка не хотіла пов’язувати життя з нелюбом і мріяла лише про свого обранця. Пан, дізнавшись про суперника, відіслав хлопця працювати бокорашем (сплавлювати ліс) по Дністру. В час весняної повені хвилі Дністра поховали вівчаря. А дівчина кинулася з найвищої кручі в річку. Зломлені горем батьки заповідали поховати їх біля могили єдиної дитини… А ще в селі розказують, що одна з скель Дністровського каньйону насправді є вулканом.
Звісно, що легенди, переважно, не мають нічого спільного з реальністю, та їхня наявність свідчить про те, що мальовнича місцевість пробуджує в людях фантазію, навіює романтичні сюжети.
Збереглася пов’язана з Дністром легенда і в селі Вороновиці Кельменецького району. На подільському березі стоїть вапнякова скеля, схожа на голову велетня в шоломі.
…Кажуть, ще в часи, коли спокій місцевих жителів турбували татарські набіги, жив на Дністрі сміливий воїн. Під час однієї битви з східними непрошеними гостями, коли полягли від ворожих рук всі його побратими, він залишився один на один з татарським загоном. Взявши обіруч меча, він рубав і рубав – аж поки берег не тріснув від його богатирської сили – і велет, засипаний по шию тілами убитих ворогів, не перетворився у скелю. Меч хороброго воїна, кажуть, лежить десь поруч зі скелею, хто його знайде – стане непереможним.
Цікавить Дністер і дослідників-екологів. Львівське Товариство Лева почало роботу на Дністрі в 1988 році. Тоді експедиція впродовж ста днів пройшла від витоків Дністра до Чорного моря. З тих пір експедиція працює щорічно, міняючи свій маршрут і вдосконалюючи форму діяльності. Вона веде екологічний моніторинг Дністра у формі піших і водних походів. У 1989 році експедиція пройшла під національними синьо-жовтими прапорами, чим викликала великий резонанс в краю. Нині експедиція проводить мультидисциплінарні дослідження, сповідуючи прицип єдності екології природи і культури. Програмні принципи її роботи висловлені у “Гімні дністрян“. 
Докладніше почитати про експедиції Товариства Лева, подивитися мапи та фотографії, а також вивчити гімн дністрян можна тут.
Загалом Дністер має 386 притоків. Головні з них: праві – Стрий, Свіча, Ломниця, Бистриця, Реут; ліві – Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч, Смотрич. В верхів’ях швидкість течії Дністра – 4 м/сек, на рівнині – до 2м/сек., а в усті спадає до 0.7 м/сек. Русло звивисте. У верхній частині (до міста Самбір) це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скалистими берегами. Ширина русла в верхів’ї – не більш ніж 40 м, в низів’ї – 100-240 м, а ширина пройми в низів’ї досягає 8-16 км. 
Спустившись з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою, рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір’ю в невисоких, порослих вербами глинистых берегах, деколи утворюючи острови; вода каламутна, часто мілка. В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам’янистим, течія посилюється. Нижче древнього Галича долина Дністра звужується до ~ 200 м. Високі скалисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.
Ось так Дністер, розпочавшись з маленького струмка при горі Розлуч, що біля села Середа Львівської області, на висоті 760 метрів над рівнем моря, пройшовши немалими просторами і ввібравши приблизно 400 великих і маленьких річок, стає великою судноплавною рікою і в Одеській області вливає свої води в Дністровський лиман. 
Дністер, його береги – чудовий прихисток для мандрівників, усіх, хто любить свій край і прагне пізнати його зблизька. Тут стрімко розвиваються різні види туризму, зокрема, пішохідний, велосипедний і, звісно, водний!
Екологи б’ють на сполох: якщо найближчим часом Дністровський каньйон не отримає статусу Національного парку, його знищать.
Авторські статті про Дністер.
Щоденна інформація про рівень води на всіх річках України на 8 годину ранку.
* Опрацьовано матеріали з сайтів: castles.com, trip.cv, uk.wikipedia та ін.
А де ще можна відпочити влітку біля води – шукайте на нашому сайті у розділі: Відпочинок біля води, водні розваги.
*У записі використано фотографії з сайтів: io.ua, panoramio, uk.wikipedia, rtic.if, allukraine, info.kp.km, palitra-buk, kisa-dnister та ін.
