Щасливо звершилися пошуки шестирічного хлопчика, який відійшов вбік від туристичної групи та загубився при підйомі на Говерлу. Поки схвильовані батьки обнімають знайденого сина, весь інтернет гуде – мовляв, навіщо відпустили дитину в гори. Чи справді гори – не для дітей? Віддаючи належне правилам безпеки у горах (а вони стосуються і дітей, і дорослих), спробуємо розвіяти новостворений стереотип, що дітям краще залишатися вдома.
1. Пікуй (1408) — найвища вершина Львівщини та Вододільного хребта, на кордоні із Закарпаттям. Поруч пролягав колись найдавніший шлях через Карпати — Руська Путь. Піднятись на гору можна із сіл Кривка, Верхній Гусний або Біласовиця (із Закарпатського боку). 48.831840, 22.997538
Ліжникарство, ткацтво, вівчарство, писанкарство – ці та інші традиційні карпатські промисли будуть жити, доки є люди, для яких ця робота – творче повсякдення.
Continue reading “Карпатська жива спадщина – нові туристичні продукти”
Видавалося б, що спільного між ковбоями Дикого Заходу і бойками з галицької глибинки Львівщини? Напевно, зухвалість у досягненні своєї мети! Адже мешканці Новоміської громади на Старосамбірщині намірилися «заарканити» до себе туристів і для цього зуміли залучити грант на 1 000 000 євро. Амбітний проект отримав звучну назву «COWBOYky. Український Дикий Захід», таким чином опосередковано поєднавши бойків з ковбоями.
Назва виникла невипадково – наприкінці 20-го століття на Галичині «ковбойками» називали електропотяги, які сполучали Львів з гірськими карпатськими районами. Новий український туристичний бренд покликаний популяризувати бойківську культуру, традиції. Його ініціатори переконані – COWBOYky здатні перетворити Старосамбірщину і, зокрема, село Нове Місто на привабливий туристичний регіон.
З чим асоціюється Словаччина у тих активних туристів, хто там не був, або був один-два рази? Для більшості це — Татри (переважно йдеться про Високі), і зимово-сніговий відпочинок на лижних курортах.
Також всі знають, що там багато замків, архітектурних пам’яток, та й на тому мабуть і все.
Я у ці краї регулярно навідуюся вже мабуть років із десять, тож розкажу вам ще дещо цікавого. Почнемо з того, що 80% території Словаччини— гори. Більші, менші, але всі красиві і дещо відрізняються від тих, що ми звикли бачити в українських Карпатах.
Крім Високих Татр, які у всіх на слуху, з більших масивів є ще Низькі Татри (низькі — це майже так само як наша Чорногора), Велика і Мала Фатри, Оравські верхи, частина Бескидів, Білі Карпати, Малі Карпати і ще десятки менших масивів.
Щоб обійти всі марковані стежки у Словаччині — життя не вистачить, тому сьогодні поговоримо про національний парк Словацький Рай (Slovenský raj). Це скелястий і невисокий (до 1100–1200 м) масив, у першу чергу відомий своїми вузькими скелястими каньйонами/ущелинами та великою кількістю водоспадів.
Continue reading “Каньйони, ущелини та водоспади Словацького Раю”
Як би називався сьогодні Турбат, Тарниця, Петрос, десятки Кичер, Прислопів, Магур, Менчулів, якби не волохи? Знаєш звідки взялися ці всі назви? Запрошуємо на короткий звіт про гірські слова і назви.
Continue reading “Про Кічери, Менчули, Магури та інші Прислопи”
Збудився від шуму мотора. Тільки недавно повкладалися. Кому там ще не спиться? Серед ночі вирішили по хребту погасати? Низьке гудіння розтяжок змінюється лопотінням тенту намету. Це не звук двигуна, а вітер посилився і змінив напрям. Ми не в джип-турі. Просто чергова ночівля на Боржаві, сідловина за Магурою-Жиде. Все, прокинувся.
Мене часто запитують, – коли ви завершуєте сезон? 31 грудня, відповідаю, а розпочинаю 1 січня.
Справді, Карпати прекрасні будь-якої пори року, а взимку особливо. Зимові походи мають навіть декілька переваг перед літніми, – немає мух, комарів, не падає дощ, всюди чисто, можна сміло кинути наплечник на землю без обави заляпати його болотом. Знову ж, нема проблем із водою — в горах вдосталь стерильного снігу.
Для багатьох осінь – це ностальгія за літом, спогади про подорожі, відпустку, роздуми та меланхолія. Для мене ж осінь є тим найкращим періодом, коли можна повчитись, опанувати щось нове чи відшліфувати свої знання у різних галузях, це пора для себе, розвитку, книг і мандрівок.
Сьогодні ми помандруємо до унікальної місцини – національного природного парку Подільські Товтри, де розташоване затоплене село Бакота. Ви що-небудь чули про Бакоту? Не чули про давню Бакоту, що була у ХІІІ ст. столицею Пониззя – частини Галицько-Волинського князівства? А знаєте про акцію “Сім чудес України”? Так ось, національний природний парк “Подільські Товтри”, що на Хмельниччині, увійшов до сімки чудес разом із Бакотою, Бакотською затокою та іншими своїми пам’ятками.
Continue reading “Бажана Бакота: історія Подільської Атлантиди”
