Люди з давніх-давен полюбляли високі місця. Щоб можна було видряпатися на вершечок якоїсь гори і зверху оглянути місцевість, подивитися, чи немає поблизу ворогів, чи сигнальним багаттям подати знак сусідам. А ще давні люди ховали своїх шанованих небіжчиків, насипаючи згори великі кургани – як ознаку величі і поваги. Та зазвичай, на підвищеннях будували замки чи фортеці, або й те й інше водночас, огороджуючи їх міцним муром.
У Львові, який від природи має чимало пагорбів, теж є місця, звідки на місто можна поглянути «звисока» – просто, аби задовольнити власну цікавість та помилуватися незвичним ракурсом старих кварталів. Про найцікавіші з них ми вам сьогодні розповімо.
Звісно, найвідоміший з них – це Високий Замок.
Насправді Високим Замком називається парк на Замковій горі, але в народі навіть саму гору, на якій стоїть Львівська телевежа, шпиль якої є найвищою точкою у місті, звично називають Високим Замком. На самісінькому вершечку Замкової гори знаходиться оглядовий майданчик (розташований на насипаному впродовж 1869-1906 рр. копці Унії Любінської). Колись, у давнину на цій горі був княжий замок, від якого нині залишилися лише руїни південної стіни.
За княжих часів ця вершина називалась Будильницею (в готичному Львові її називали Бідель). Сучасні історики вважають, що у давні часи на ній була кам’яна вежа. Під час розкопок Олексія Ратича виявлено основу круглої вежі, яку датують межею XII–XIII ст., тобто правлінням волинсько-галицького князя Романа Мстиславовича. Ймовірно це була дерев’яна фортеця з двома мурованими вежами.
Перша фортеця виникла тут за правління галицько-волинського князя Льва. За наказом польського короля Казимира ІІІ замок розбудували, гора стала називатись Замковою чи «Високим Замком».
У 1648 р. гору і замок здобули козацькі загони під проводом Максима Кривоноса. Під час штурму Львова шведським військом короля Карла ХІІ замок вже ніхто не боронив і протягом XVIII ст. він поступово перетворився на руїни, камінь з яких у ХІХ ст. використовували для будівництва кам’яниць та мощення вулиць.
За австрійських часів її називали Пісковою горою, а після того, як тут побував у 1851 р. цісар – горою Франца Йосифа.
З 1869 р. на горі почали сипати копець Люблінської унії. Його висота, за різними джерелами, коливається в межах 410–413 метрів над рівнем моря, а над підніжжям гори копець височіє (з боку Підзамча) на 150–160 метрів.
Замкова гора і сам парк Високий Замок користуються неабиякою популярністю серед туристів. Адже тут відкривається чи не найкраща панорама міста. Та й самі львів»яни часто обирають його для романтичних прогулянок, адже вид на Львів з висоти надихає і надає сміливості освідчитися у коханні. А висока телевізійна вежа, яскраво підсвічена вночі, дещо нагадує Ейфелеву вежу в Парижі. До речі, висота вежі — 192 м (570 м над рівнем моря), з 1957 року вона стала найвищою вежею України (їй передувала Вежа Рател, «наступницею» 1972 року стала Броварська радіовежа).
3D-панорама Львова з Високого замку.
Гора Лева, яку зараз в народі називають Лисою горою знаходиться на південний схід від Високого Замку. На горі активно використовувалися піскові кар’єри, однак завдяки рішучим протестам історика Ісидора Шараневича каменоломні на цій горі були ліквідовані. Тепер її вершина, на якій встановлено металевий хрест, знаходиться на висоті 388 м над рівнем моря. Гору ще називають Пісковою, Лисою, Княжою, «Кальварія», а в XV–XVII ст. львівські міщани називали її горою Стефана. На гравюрі А. Гоґенберга за рисунком 1607–1608 рр., автором якого вважають Аврелія Пассаротті, її названо: “гора Стефана, загально звана Левовою”.
Більше почитати про пагорби Львова, та побачити їх на мапі можна ТУТ.
Звісно, що не лише із земляних пагорбів Львів видно, як на долоні.
Нічний Львів з Ратуші.
Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. Панорама Львова з колеса огляду.
Наступні фотографії незвичні у своїй простоті. Щоб так зазнимкувати місто, треба було видряпатися на дахи, і, неначе казковому Карлсону, зазирнути у таємничі закапелки львівських подвір»їв.
- Львівські дахи
Нам пощастило, що мандрівник та руфер Віталій Раскалов закохався у Львів. А це почуття, як ви знаєте, кличе до подвигів. Так, завдяки його сміливості та майстерності як фотомайстра ми можемо помилуватися висотним Львовом – таким, яким його ще не бачив ніхто. Ну, хіба що коминярі. А подорож найромантичнішим містом України блогер описав у своєму ЖЖ.
До Львова хочеться приїжджати знову і знову. Бо щоразу це місто при відкриває тільки часточку своїх таємниць: палаци, музеї, кав»ярні, Львів підземний і надземний… А на завершення сьогоднішньої подорожі «Львів з верхотури» пропонуємо поглянути на місто з висоти пташиного польоту, оскільки наступні кадри були відзняті з повітряної кулі.
*У записі використано фотографії з сайтів: forum.pravda, nice-places, galleryua, 20minut, LUFA та ін.
