Туризм: світові тренди 2019

Туризм як спосіб відпочинку і галузь економіки активно розвивається останні 150 років. Нове століття та тисячоліття принесло і сюди свої революційні зміни – нові технології та нові тренди. Що саме змінилося?


Сталий туризм
Використовуючи популярний у останні десятиліття термін “сталий розвиток” (з англ. sustainable development) з’явилось також поняття “сталий туризм” (sustainable tourism).
Такий вид відпочинку передбачає відповідальне ставлення до культурної та природної спадщини задля її збереження для наступних поколінь. При цьому вдається уникати надмірної експлуатації історичних та природних об’єктів, яким дуже шкодить масовий туризм. Послідовники такого виду відпочинку намагаються мінімально втручатись у природу та обережно ставитись до біорізноманіття – не лякати тварин та не нищити рослини, а також купують тільки продукти та сувеніри локального виробництва, щоб допомогти місцевій економіці, поважають культуру і традиції автохтонного населення.

Повільний туризм (Slow tourism)
Останнім часом з’явилось декілька нових понять, пов’язаних з англійським словом slow (повільний) . Почалось усе, ймовірно, з терміну slow food (повільна їжа) на противагу fast food (швидка їжа). Цей феномен означає намірене сповільнення темпу життя, спричинене постійними стресами та інформаційним “забрудненням” урбанізованого суспільства. Такий вид туризму передбачає спокійне споглядання природи або відвідування цікавих пам’яток без спеціального розкладу і в тому ритмі, який дозволить подорожньому відчути та зрозуміти власні емоції.

Надмірний туризм (Overtourism)
Ложкою дьогтю, тобто негативним трендом, є надмірна кількість туристів у найпопулярніших дестинаціях планети – Венеції, Парижі, Барселоні тощо. Він вже давно спричиняє неприємності як місцевим жителям, і не тільки моральні, але й шкодить місцевій екосиситемі. Наслідки – великі черги, нестача ресурсів, натовпи на вулицях, нерівномірний розподіл інфраструктури тощо. Україні цей тренд поки що в повній мірі не загрожує, але на великих курортах у високий сезон вже дещо відчувається.

Активний відпочинок на зміну “пасивному”
Цей тренд більше притаманний нашій країні. Ще 20-30 років тому відпочинок асоціювався переважно з морем та лежанням на пляжі. Лише поодинокі ентузіасти використовували свою відпустку для походу або катання на лижах. Це можна зрозуміти, адже частка тих, хто працював фізично була значно більшою. У наш час більшість потенційних туристів завантажені на повсякдень розумово, тому на відпочинку потребують більше рухової активності. Саме тому у світі постійно зростає популярність походів, веломандрівок, рафтингу тощо, взимку також скітурінгу (походи на спеціальних лижах).

Креативний відпочинок для креативного класу
21-е століття ознаменувалося ще й виокремленням та кількісним зростанням так званого креативного класу – науковців, митців, дизайнерів, інженерів, тобто тих, чия робота полягає у створенні значимих новинок у різних сферах економіки та культури. Оскільки їхня робота вимагає творчого мислення та здатності до нешаблонного вирішення завдань, такі фахівці на відпочинку часто потребують нових якісних вражень для “перемикання” розумової діяльності. Для таких клієнтів туроператори часто пропонують насичені програми, де можуть поєднуватись декілька видів дозвілля – цікаві інтерактивні екскурсії, гастрономія, фізичні активності, спа-релаксація тощо.

Інтерактивність
Турист бажає бути активно залученим у події. Не просто побачити, як створюються вироби мистецтва, але й помайструвати щось власними руками. Не тільки скуштувати місцеву кухню, але й навчитись готувати такі страви власноруч. Не лише бути глядачем концерту автентичної музики, а мати можливість співати і танцювати.

Автентика
Турист став вимогливішим і до якості місцевого культурного продукту. Він шукає унікальності та автентичності (яку, на жаль, багато регіонів втратили). Для цього йому важливо представити вже не просто національну культуру, а саме регіональну. Висловлюючись українським терміном, “шароварщина” нікому не потрібна, як і сувеніри китайського виробництва на карпатських ринках. Найчастіше туристи орієнтуються на перелік світової спадщини ЮНЕСКО, до якої в Україні належать декілька об’єктів у Києві, історичний центр Львова, митрополича резиденція в Чернівцях, Херсонес, геодезична дуга Струве, дерев’яні церкви Карпатського регіону та букові праліси. До речі, останні 2 пункти ми “ділимо” із сусідніми країнами.
Також дуже цінуються так звані “крафтові” продукти – їжа та сувеніри, виготовлені із застосуванням місцевих давніх технологій в сучасній інтерпретації.

Бурхливий розвиток внутрішнього туризму
У багатьох країнах, зокрема і в Україні, можна спостерігати різке збільшення потоків внутрішнього туризму. І якщо у нас останніми роками це було спричинено післяреволюційним сплеском патріотизму та економічною ситуацією, то в інших країнах до цього призвела друга тенденція. В індустріальні часи більшість населення мало одну тривалу відпустку на рік, зазвичай 3-4 тижні. У наш час усі прагнуть розбити відпочинок на кілька тижневих або 10-денних поїздок, крім того, часто використовують так звані довгі вікенди (3-4 дні). Відповідно, на нетривалий час найзручніше вибратись у подорож десь неподалік. Завдяки цьому інтенсивно розвивається туристична інфраструктура довкола великих міст.

Близькість до природи та агротуризм
Ще 2 тренди, які я об’єднала через спільні причини виникнення, – відпочинок у селі або на природі. У розвинутих країнах вже понад 70% населення проживає у містах. Урбанізація, з одного боку, несе нам блага цивілізації та можливості для кар’єрного зростання, з іншого – шкодить здоров’ю стресовим середовищем, звуковим та візуальним шумом, забрудненим повітрям тощо. Крім того, у багатьох родинах зростають діти, які ніколи не мали “бабці на селі” і не мають жодного уявлення, звідки береться їжа на їхньому столі. Тому під час відпустки багато міських жителів прагнуть зануритись у життя на селі та/або поближче до природи. До цього тренду належить також виникнення такого нового різновиду відпочинку як спостереження за дикою природою. В Україні це поїздки в національні парки, зокрема у Сколівські Бескиди взимку, щоб побачити зубрів, які приходять на підгодівлю до лісництва, а також спостереження за птахами (англ. birdwatching). Для таких подорожей важливо залучати фахового гіда, який не просто покаже тварин, але й цікаво розповість про їхнє життя та поведінку.

Приємного та цікавого усім відпочинку! І запрошуємо у подорожі нашого туроператора Karpaty Travel!