Середньовічний Львів мав міцні укріплення — фортечні стіни, вали і рови, вежі, бастеї та барбакани (у різні періоди), 2 замки – Високий та Низький. У кінці XVIII ст., коли у Львові почала порядкувати автрійська влада, більшість цих споруд було розібрано. Що лишилося?
Continue reading “Фортифікації Львова – які були і що залишилося?”
У Львові триває акція «На вихідні з сім’єю у музей». 2-3 серпня безкоштовний вхід, екскурсії та майстер-класи для львів’ян пропонують 10 музеїв міста.
Continue reading “На вихідних 10 львівських музеїв запрошують на безкоштовні екскурсії”
Протягом трьох днів, 15–17 серпня, у Львові на території закинутої фабрики повидла, будинку з неоготичною вежею, яка нагадує середньовічний замок на вул. Б. Хмельницького, 124, проведуть безліч майстер-класів, виставок та концертів на урбаністичну, екологічну і патріотичну тематику.
Львів – це не лише місто-музей просто неба, але й місто музеїв, їх у місті налічується понад 40! Протягом двох вихідних, 17-18 травня львівські музеї долучаться до відзначення Міжнародного дня музеїв. День музеїв — щорічне свято музейництва. У цей день більшість музеїв працюють безкоштовно і радо показують свої виставкові зали. Львівські музеї теж підготували цікаві програми для мешканців та гостей міста. На відвідувачів очікують різноманітні виставки, експозиції, перформенси.
Кожне українське місто може похвалитися якщо не архітектурою, то принаймні природними цікавинками. Наприклад, в Ужгород туристи масово з’їжджаються, щоб помилуватися рожевим цвітінням сакур. Хустщина вабить Долиною нарцисів. Та не всі знають, що у Львові розташований старовинний Ботанічний сад, де відповідно до сезону розквітають екзотичні квіти: магнолії, іриси, а ось у середині травня – рододендрони. Пропонуємо вам ознайомитися з історією створення Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка та переглянути фотозвіт з цвітіння рододендронів під час Дня відкритих дверей, що регулярно відбуваються для львів’ян та гостей міста.
Палаци, палацики, вілли… Древній Львів може аристократично похизуватися вишуканими архітектурними формами. І якщо розкішні палаци зводилися для знаті, то у стильних, багато декорованих заміських палациках та віллах мешкали заможні львів»яни. Часто такі вілли мали вигляд, наприклад, зменшеної копії якогось середньовічного замка. Та якщо замки, оточені укріпленнями, розташовувалися за містом, невеличкі львівські вілли, переважно, зручно вмостилися поміж звичайними будинками на звичайних львівських вуличках. Пропонуємо сьогодні прогулятися Львовом та ознайомитися з деякими вишуканими будівлями, які зберегла для нас історія.
Львів – місто містичне, місто старовини, де застиглий час зберігає майже незмінними попередні епохи. Мандруючи навмання львівськими вуличками, можна уявити себе ким завгодно – середньовічним лицарем, монахом-бенедиктинцем у просторому капюшоні чи вишуканою панянкою в австрійських мереживах! Можливо, секрет такого особливого часового простору відомий львівським годинникам – а їх у Львові неймовірна кількість: від величезних, що прикрашають вежі та фасади будинків, аж до маленьких вишуканих часомірів, що зберігаються у львівських музеях. Сьогодні мова піде про них.
З-поміж розкручених, розпіарених львівських будинків трохи далі від центру міста скромною, але вишуканою Попелюшкою стоїть невеличкий палац – вілла спадкоємниці фабрики гіпсу Юзефи Франц. “Палац гіпсових королів”, збудований у стилі необароко, розташований на розі вулиць Мельника та Коновальця, має адресу Мельника, 13 та Коновальця, 47. Вона була збудована у 1893 р. за проектом відомого на той час архітектора Яна Пєрося. Декорував фасади цього розкішного палацу Едмунд Плішевський. Проект експонувався у Львові на будівельній виставці 1892 року.
Турист, який приїжджає до Львова, любить це місто, як висловився колись відомий меценат українського походження Петро Яцик “до глибини власної кишені”. Але в кожного та глибина є різною, незважаючи на велике бажання відвідати усі відомі кнайпи та атракції міста 🙂
Тому сьогодні наш пост присвячується так званому “бюджетному” відпочинку у Львові, тобто, ми запропонуємо вам розваги “на халяву” – а вони можуть виявитися для вас навіть цікавішими, аніж пропозиції за великі гроші. Одразу зауважимо, що сьогодні йтиметься лише про самостійні екскурсії, а проживання і харчування по кишені ви можете заздалегідь відшукати у нашому інтернет-каталозі Карпати.інфо, заповнивши відповідні форми пошуку із зазначенням бажаної ціни.
Отож, сідаймо у віртуальний львівський трамвай і рушаймо вперед, до пригод!
“Як добре було раніше: береш газетку і йдеш в туалет. А зараз просто як в експедицію туди збираєшся: ноутбук, iPAD, два мобільники…” – нарікає українець у сучасному анекдоті.
Принаймні, вдома “сходити в гості до пана Едзя” (а цей типово львівський вислів означає “відвідати туалет”) з айпадом чи без нього не є проблемою. А от де, гуляючи Львовом шукати того загадкового пана, ми спробуємо вам допомогти.
