Для багатьох осінь – це ностальгія за літом, спогади про подорожі, відпустку, роздуми та меланхолія. Для мене ж осінь є тим найкращим періодом, коли можна повчитись, опанувати щось нове чи відшліфувати свої знання у різних галузях, це пора для себе, розвитку, книг і мандрівок.
ТАРАКАНІВСЬКИЙ ФОРТ
Моєю давньою мрією було відвідати Тараканівський форт та “Тунель кохання”, про які я неодноразово чула від знайомих, друзів чи просто завзятих туристів. І, як завжди буває, мрії здійснюються, тож мандруємо сьогодні разом із туроператором Karpaty Travel у Рівненську область досліджувати унікальні споруди військово-інженерного мистецтва та витвори природи.
Отже, маршрут наш стартував зі Львова, далі – трасою Київ – Чоп, і десь за 160 км ми доїхали до Тараканова. Зовсім непримітно, у лісі, метрів 800-900 від траси, розташований військовий форт, точніше його залишки. Названий Тараканівським через розташування у селі Тараканів Дубенського району Рівненської області, форт був збудований у кінці XIX ст. для укріплення західних кордонів Російської імперії, зокрема, на випадок війни з Австро-Угорщиною.
Укріплення, яке будувалось біля 15 років, так і не використовувалось за призначенням повноцінно. Уже в 1900 році форт перетворили на склад, а згодом – на військову в’язницю (діяла з 1905 до 1907 р.). У 1915 році військово-інженерним шедевром скористалися австрійці (після того, як російські війська повністю покинули форт). Вони його й зруйнували у 1916 році під час Брусилівського прориву. Хоча споруда пережила бої під час Першої Світової війни та польсько-радянської війни 1920 року, та особливих звитяг і героїчних оборон з нею не пов’язано.
Протягом Другої світової війни бої за форт не велися, а після закінчення війни форт втратив своє призначення. Хоча загалом вражають масштаби: форт займає понад 4 га та має 7 підземних рівнів; на його території були продовольча база, хлібопекарня, пральня, церква, морг, телеграф, три колодязі з водою та інше, – все необхідне для життя гарнізону. У казематах могли розміститись приблизно 800 осіб. Ззовні форт оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами.
Зараз ми бачимо залишки форту, які доносять до нас історію військових дій та життя цього військового містечка. Для відвідування об’єкту обов’язково раджу залучити екскурсовода, адже, по-перше, послухаєте цікаву розповідь з фактами, а не тільки вигаданими легендами, а по-друге, не загубитесь серед лабіринтів форту. І ще не забудьте захопити ліхтарик, чи хоча б телефон з такою функцією, щоб комфортно та безпечно пересуватися підземними ходами.
ДУБЕНСЬКИЙ ЗАМОК
Ще пару кілометрів, – і ми у місті Дубно, де на нас чекає Дубенський замок. Замок князів Острозьких XVст. – один з найстаріших замків України, який до цього часу несе у собі риси середньовіччя (суворі мури підземель зі склепіннями) парадного стилю (оздоблені ліпленням пишні палаци і такі ж зали).
Дубенський замок ніколи не був взятий приступом, оскільки мав 73 гармати і був захищений природно – річкою Іквою з її багатокілометровими заплавами. Під стінами замку ламалися татарські списи і шведські шаблі. Тут зберігалися незліченні багатства привезених трофеїв: коштовний посуд, книги, картини, ікони, зброя і захисні обладунки, хутра, шкури і т. п. Нині Дубенський замок є окрасою краю і входить до переліку Семи чудес Рівненщини.
ТУНЕЛЬ КОХАННЯ
Гарно підкріпившись дорогою до Клевані, ми були готові відкрити унікальну пам’ятку, на цей раз створену природою. Погода починає показувати свій осінній норов, і хмари щоразу стають темнішими і підступнішими. Але чи це зупинить нас на шляху до “Тунелю кохання”? Звісно, ні! Адже осінні барви та атмосфера любові ще більше наповнюють нас у передчутті зачарованого місця, яке так полюбляють тисячі туристів.
Це ботанічний феномен – зелений тунель у лісовому масиві, утворений заростями дерев, кущів, які сплелися між собою та утворили дивовижний щільний коридор точної арочної форми. “Тунель кохання” завдовжки біля 4 км розташований на відрізку залізничної колії, яка єднає селища Клевань та Оржів. Тунель є місцем паломництва туристів та закоханих. Існують повір’я щодо тунелю та його властивостей. Дехто з молодят саджає тут квіти, які символізують їхні почуття, чи обв’язують стрічками дерева на знак вічного кохання. Існує дуже романтична історія, пов’язана зі створенням цього тунелю. Кажуть, що залізничну дорогу навпростець через ліс до своєї коханої проклав польський інженер на початку XX століття, проте батьки православної дівчини були проти її кохання із польським католиком. Закоханим нічого не залишалось, як бачитись таємно вночі, а коли це стало неможливим, – спілкуватись на відстані за допомогою азбуки Морзе і пускати світлові знаки ліхтариком через тунель, який був такий рівнесенький та прямий, що наче сам сприяв молодим. На жаль, життя їх розлучило, інженер повернувся в Польщу, а дівчина вийшла заміж за іншого, та кохання їхнє було вічним.
Хоча, скажу я вам, що кожну романтичну історію доповнюють люди, а факти залишаються фактами, – і одним з них є той, що насправді залізницю від сторонніх очей інженери сховали навмисне. Колись у довколишніх селах були військові бази, через що й довелося застосувати маскування, засадивши дорогу лісом. Минав час, військові бази відійшли на другий план. Люди припинили обрізати дерева довкола колії, дозволивши природі самій господарювати у лісових володіннях. Рік за роком вона оповивала дорогу гіллям, доки не утворилася справжня “жива печера” неймовірної краси. Так це чи не так, а унікальний “Тунель кохання” у нас є, і від нас залежить, повіримо ми у його чудодійну силу чи не повіримо. Я знаю точно: це місце наповнене надзвичайною енергетикою, атмосферою любові й таємниць! Відвідувати цю пам’ятку можна цілий рік, тут завжди буде по-особливому!
Подорожуйте разом із Karpaty Travel та пізнавайте свій край, нам ще стільки всього треба побачити!
Автор: Ольга Кузьма, менеджер туристичної компанії Karpaty Travel.
* Джерела: uk.wikipedia.org, vsviti.com.ua, zamokdubno.com.ua
* Фото: Nazar Barabash