Тустанська фортеця – твердиня наших предків

«А в Уричі камінь, і ковані в нім
Покої, і брами, і льохи;
Чи велетнів се, чи розбійників дім,
Не знає ніхто анітрохи» (Іван Франко. 1884 р.)

Давно це було… В Українських Карпатах (Східних Бескидах), північніше теперішнього села Урич Сколівського району Львівської області, там, де нині нагромаджені велетенські скелі, височіла гордовита фортеця. Лунав тут час від часу грізний окрик «Тут стань!» Це звертався до проїжджих купців вартовий, наказуючи їм зупинитися і показати товар, що вони везли. Заплативши мито, мандрівники отримували тут захист та нічліг. Звідти й походить назва фортеці – Тустань. Фортеця Тустань — унікальна пам’ятка історії, археології, архітектури та природи, яка майже не має аналогів у Європі.

Знак на в'їзді в село Урич


Люди з давніх-давен використовували геологічні утворення як основу для оборонних споруд. Наскельне місто-фортеця Тустань – яскравий приклад поєднання природного ландшафту і людської праці з практичною метою. Фортеця «Тустань» розташовувалася на трьох скельних групах: Камінь, Острий Камінь та Мала Скеля і була єдиним оборонним комплексом. Тут також колись проходив соляний шлях з Дрогобича до карпатських перевалів. Остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р., там вказується: «… у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 злотих».

Вже у XIII ст. у долині між та навколо скель і на території сучасного Урича розрослося поселення («окольний град») . На самій території фортеці проживали виключно її оборонці – невеликий, добре вишколений чоловічий гарнізон. Мешканці «окольного граду» ховалися на території фортеці тільки у випадку нападу ворога. Фортеця неодноразово горіла, але, її знову відбудовували.

Макет фортеці у місцевому музеї

Залишки фортеці Тустань – пісковики ямненської світи палеогену виглядають як великі моноліти, місцями – у формі безладно нагромаджених брил. Є багато тріщин, ніш, невеликих печер, у тому числі рукотворних. У процесі денатурації пісковики змінювали свій первісний вигляд, набуваючи дивовижних форм і витворів — «Чотири велетні», «Три пальці», «Чотири списи», «Орел», про які ходять міфи і легенди.

У І тис. до н. е. на скельній групі Камінь функціонувало язичницьке святилище племен культури фракійського гальштату, які населяли цей край в епоху бронзи (поблизу було виявлено їх поселення у с.Підгородці). На скелі Камінь вчені виявили 270 петроґліфів. Найбільш численними є солярні знаки — символи дохристиянського бога Сонця. Наприкінці І тис. до н. е. фракійці розчинилися в слов’янському етносі.

Фортеця

У 1241 році, під час монголо-татарської навали хана Батия Тустань був зруйнований татарами, і по ньому залишилося тільки село Тустань (згодом Тустановичі, зараз — частина Борислава) і неприступний замок Тустань (хоча деякі історики стверджують, що Тустань настільки була добре укріпленою фортецею, що під час походу Батия на Русь її татари навіть не наважувались руйнувати). Згодом місто-фортеця Тустань згадується у літописі краківського історика Яна Длуґоша та польського хроніста Янка з Чарнкова, згідно з яким вона оберігала південну границю Галицького князівства і у 1340 році була захоплена польським королем Казимиром Великим та за його ж наказом була наново відбудована після руйнування.

У грамоті Папи Римського Боніфація ІХ від 15 травня 1390 року Тустань згадується як прикордонна фортеця, через яку експортували сіль, видобуту в Дрогобичі та околицях. Це документально підтверджує, що Тустань, окрім функції сторожового форпосту, виконувала також функцію митної фортеції на «соляному» шляху з Дрогобича до Закарпаття й Угорщини, який мав два маршрути: прямий через Тустановичі, або окільний через села Губичі, Борислав, Східницю, Урич, Підгородці і далі через Верецький (Ворітський) перевал.

На території фортеці

Тустань із часу її захоплення поляками належала державі, тобто була королівською. Королівська дарча грамота на село Крушельницю від 4 листопада 1395 року свідчить про те, що Тустань була також адміністративно-територіальним центром Тустанської волості. Згодом Тустань переходить у власність польських магнатів і шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539 р., за якою король дарує фортецю М. Бліцинському. Останній продає її в 1541 році. Ця грамота також свідчить, що Тустань перебувала в занедбаному стані. У приписі М. Бліцинський і його спадкоємці зобов’язувалися власним коштом і заходами цей замок відновити, укріпити, підтримувати в належному стані, а в подальшому — обороняти.
Те, що фортеця (замок) Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали досліджень і архівні документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 роком.

Фортеця

Дослідження фортеці розпочалося у 1971 році під проводом художника та археолога Михайла Рожка. Саме завдяки його роботам можна уявити, як виглядала твердиня наших предків. Адже не тільки в Україні, але й в усій Європі немає нині збережених дерев’яних фортець X-ХІІІ ст, тому Тустань – унікальна пам’ятка давньоруської архітектури домонгольського часу. Це місце – де історію можна повернути назад та стати частиною культури Українського Середньовіччя. Неповторність Тустані полягає не лише у її природних особливостях, хоча скеля сама по собі вражає. Унікальність Тустані полягає ще й у можливості точного (90%) відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях. Річ у тім, що будівничі, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися. Наскельна фортеця «Тустань» зазначена в переліку визначних пам’яток історії та культури України, що потребують першочергового відтворення.

Невід’ємною частиною Державного історико-культурного заповідника “Тустань” є Музей історії Тустані. Його було створено 1997 року для зберігання та експонування археологічних знахідок, виявлених на території пам’ятки. Експозиція музею є невеличкою, зате цікавою. До уваги відвідувачів представлені фрагменти дерева (гонти, драниці, тиблі, клини тощо), шкіри та скла. Є чимало фрагментів кераміки, яку датують ІХ-XVII ст., кахлів ХV-XVI ст. Унікальними є такі експонати як дерев’яна посудина Х ст., хрестик-енколпіон, озброєння тустанських воїнів. Гордістю Музею є макети “Тустань — п’ятий будівельний період” та “Підвісні ворота фортеці”, які було зроблено після створення цифрової тривимірної моделі міста-фортеці Тустань. Варта уваги реконструкція кімнати воєводи ХІІІ ст.

Макет фортеці у місцевому музеї

І новітні часи, в обіймах яких опинилася місцина, на якій простала Тустанська твердиня, по-своєму підтвердили її знаковість. Тут 1 жовтня 1987 року піднято національне синьо-жовте знамено. Ще раніше, на початку вже минулого століття, тисяча дев’ятсот дванадцятого, на скелі Камінь викарбувано тризуб і Шевченкову настанову “Вставайте, кайдани порвіте”. У сорокових роках за стінами колишньої княжої фортеці базувалися підрозділи куреня “Бойки” імені Богдана Хмельницького Української повстанської армії. А зараз неприступну колись Тустань успішно штурмують тисячі туристів, аби запричаститися нездоланним духом предків, дивовижною красою природи.

Щороку під Урицькими скелями відбувається щорічний Фестиваль української середньовічної культури “Ту Стань!”. Фестиваль переносить відвідувачів у Середні віки та творить атмосферу тих часів – окрім реконструкції боїв, на території скель лунає середньовічна музика, відтворюють традиції, ремесла та розваги. Музичним гуртам на “Ту Стані!” присвячують окремий день, окрім того програма фестивалю включає майстер-класи із середньовічних танців, народних ремесел, а також змагання лицарів, альтернативні сучасним ігрові містечка.

Фестиваль "Ту Стань!"

Фестиваль "Ту Стань!"

Директор Державного історико-культурного заповідника “Тустань” Василь Рожко запрошує на цьогорічний фестиваль «Ту Стань! – 2014: Зустріч у Фортеці» у ліричній віршованій формі:

Карпатського росяного, синьонебого,
гомінливого серпневого ранку
запрошуємо до Фортеці.
Лісисті схили і гірські потоки,
маленьке село Урич
зі старою церквою і бойківськими хатинами
чекають миті, коли
раз на рік
спускається із гір Білий Вершник,
питає: «Чи вже?»
якщо ми скажем «Так»,
то закарбована у скелях Тустань оживе,
і вийде з неї велике військо,
і знову збудуємо красиву і сильну державу.

Фестиваль "Ту Стань!"

Запрошуємо на «Ту Стань! – 2014: Зустріч у Фортеці» в село Урич Сколівського району Львівської області, 1–3 серпня.

Над згарищем руїн,
Над попелом війни,
Крізь морок нечисті
Знов засвітить Сонце.
Спускається із гір Білий Вершник.
Збудуємо Державу.

 

* У пості використано інформацію з сайтів: uk.wikipedia, tustan, castles, simya; фото – власні.