Коли, повертаючись ввечері з роботи, бачиш, як люди продають гриби навіть біля ринку; коли друзі із захватом розповідають про знайомих, які “за кілька годин у лісі набрали отакенну купу грибів!”; коли за тиждень випало кілька дощів, а під вихідні встановилася тепла погода, сумнівів нема – настав час їхати в Карпати по гриби!
Вам подобається слово “міжсезоння”? Це нагадує спробу примоститися одразу на двох стільцях)) Хоча для справжнього туриста – а ми переконані, що нас читають туристи-ентузіасти – це “страшне” відлякуюче слово не стане на заваді гарному відпочинку!
Пропонуємо сприйняти міжсезоння як виклик своїй фантазії і рішучості! Тож які можливості відкриває нам цей час?
У туристичній сфері існує певний поділ на сезони: літній, що приваблює туристів привітним сонечком, природніми водоймами і фруктово-ягідним розмаїттям – період літніх відпусток і шкільних канікул; та зимовий час іскристого снігу і радісного вітру в обличчя, лижна пора року – період гірськолижного сезону, Різдвяних і Новорічних свят.
Кожна пора року в Карпатах по-особливому красива і неповторна, то невже можна дозволити, щоб жовтень, листопад і грудень промайнули у міській суєті? Коли комах вже немає, а сніг ще не випав, у Карпатах, повірте, є що робити! Ви можете покататися на конях чи велосипеді, посмакувати національні страви, спробувати себе у майстер-класах з традиційних українських ремесел.
А полювання, риболовля, збирання грибів? А прогулянки у лісі, що світиться осіннім різнобарв’ям? А відвідини відомих карпатських водоспадів? І все це – в екологічно чистому краю нашої України, з його цілющим повітрям та якісними продуктами, поруч із доброзичливими людьми і легкою можливістю з добре налагодженої туристичної інфраструктури миттєво потрапити в оазу недоторканної природної краси.
Карпатські готелі і садиби уже давно зрозуміли потреби туристів, тож кожен із них намагається і у високий сезон, і у так зване міжсезоння створити для своїх гостей справді насичену програму відпочинку. Тим більше, що в цю пору меншає туристів, і ціни закономірно падають.
Пропонуємо Вам розваги у міжсезоння, з якими ви можете ознайомитися на сайті Карпати.info 🙂
Відпочинковий комплекс «ХУТІР ТИХИЙ»
Вересневі фестивалі Західної України потішать своїх гостей не меншим розмаїттям, аніж їхні літні попередники. Звісно, що осінь – пора врожаю, тож деяка частина фестивалів буде кулінарною. Ви зможете поласувати смаколиками, а також відвідати чимало культурних атракцій, які з року в рік придумують й удосконалюють організатори)
Фестиваль–ярмарок “Гуцульська бринза”
До нашої літньої колекції фестивалів додалося ще чимало “гарячих пиріжків”, яких ми з пилу, з жару розміщуємо в окремий пост. Підхоплюйте!
22 липня – Фестиваль мінеральної води “Сила життя – у джерелах Карпат!” (с. Поляна Свалявського району Закарпатської області)
Настав час скласти календар фестивалів і на літо-2012! Якщо знаєте про ще якісь цікаві фестивалі – пишіть нам у коментарі або на фейсбук-сторінку – facebook.com/karpaty.info
Як завжди, в календарі подано коротко дату і місце проведення кожного фестивалю, а також лінки на офіційні сайти. Також подаємо лінки з описом і гугл-картами/GPS-координатами сіл, міст і містечок, де будуть відбуватись заходи. Сподіваємось, цей список стане Вам у пригоді. Бажаємо усім вам чудового, яскравого і насиченого літа!
Лише українською мовою про водоспад можна сказати так ніжно: водограй… Погодьтесь, поетична назва для стрімкої маси води, що часом «греблі рве» чи кожною краплиною виграє-хизується на сонечку. Кажуть, що задум пісні “Водограй” навіяв Володимирові Івасюку косівський водоспад Гук.
Грайлива вода закарпатських річок. Несподіваними бувають її раптові звиви і падіння. Підійдеш ближче – й ніби промовляє вона щось людям, а що – не розібрати. Таємничий шепіт, який до снаги зрозуміти хіба карпатському мольфару.
Недаремно один з найгарніших водоспадів Закарпаття так і називається – Шипот або Шипіт.
Continue reading “Водограй – то такий водоспад, тільки карпатський”
Уявіть собі величезне поле, на якому коливаються під легеньким вітерцем не колоски, а… білі квіти. Щороку місцина поблизу маленького закарпатського містечка Хуст переживає справжнє паломництво туристів. Усім кортить побувати в казці, помилуватися унікальним природним явищем: цвітінням Долини нарцисів.
За даними науковців, білосніжний нарцис вузьколистий є лише на Балканах та в Альпах, але там квіти ростуть на висоті дві тисячі метрів над рівнем моря. А в Україні унікальність цієї квітки в тому, що вона цвіте на висоті всього 200 метрів над рівнем моря – подібного немає ніде в світі.
Вже декілька років найпопулярнішою туристичною атракцією Закарпаття у квітні стає цвітіння сакур. Тож ми вирішили поближче познайомити вас з цим прекрасним деревцем.
Мукачево.net вирішив приготувати 10 найпопулярніших закарпатських страв.
Колорит закарпатців та страв, що вони кладуть на гостинні столи щодень і свята, зумовлений впливом на область різних культур, найбільше – угорської. Саме тому наші кухні такі схожі. Угорці відчувають себе на Закарпатті, як удома, та й ми в Угорщині точно – не гості.
Візитівкою прикордонного Берегова та й Закарпаття загалом є бограч. Саме він посідає перше місце кулінарного рейтингу.
Для того, аби приготувати закарпатсько-угорську смакоту вам знадобиться: яловичина, свинина або баранина – ребра, м’якоть, шия, копчене сало, цибуля, морква, петрушки, кольраба, картопля, чорний мелений перець, 1 стручок гіркого перцю, лавровий лист та багато солодкої червоної паприки. Страва готується виключно на природі і у великому казанку. Для того, аби усі інгредієнти дійшли потрібного стану, варити, часто помішуючи великою дерев’яною ложкою, страву потрібно близько трьох годин.
Цьогоріч Різдвяну ялину в подарунок Папі Бенедикту XVI буде вперше доставлено з України.
Торік 94-річну різдвяну ялину висотою 34 метри і вагою 5 тонн було доставлено у подарунок Папі з північноіталійської провінції Больцано-Альто-Адідже. Раніше ялини до Ватикану привозили католики Австрії, Німеччини, Бельгії та інших країн.
Традиція встановлювати різдвяну ялину на площі Святого Петра у Ватикані з’явилася наприкінці минулого століття під час понтифікату Йоана Павла II. Бенедикт XVI продовжив традицію, за якою ялини привозять до Ватикану з різних країн світу. Біля підніжжя ялини звичайно встановлюються різдвяні ясла, які Папа освячує у переддень Різдва 24 грудня (джерело)
ДРУЗІ! ЯКЩО ВАМ ПОДОБАЄТЬСЯ ЦЕЙ БЛОГ – ПРОГОЛОСУЙТЕ ЗА НЬОГО У КОНКУРСІ БЛОГІВ BUBA AWARDS 2011
