А чи знаєте ви, що на Закарпатті, в місті Ужгород знаходиться найдовша в Європі й третя за довжиною у світі липова алея. Протяжністю 2 кілометри 200 метрів, тягнеться вона вздовж Ужа двома набережними – Незалежності і Студентської. На конкурсі “7 чудес Закарпаття” Липова алея в Ужгороді посіла 5-те місце.
Continue reading “Найдовша в Європі липова алея – 5 диво Закарпаття”
Прагнете незабутніх вражень? Червень на Закарпатті видався багатим на фестивалі, концерти, мандрівки. Причому, всі ці події навіть складно уніфікувати, адже, наприклад, гастрономічний Фестиваль ріплянки у Колочаві тісно пов’язаний з історією цього краю, а під час фестивалю ковальського мистецтва “Гамора” пригощатимуть місцевою кухнею. Отож, вирушаймо! 🙂
Continue reading “ТОП-10 культурних подій червня на Закарпатті”
На українських землях давні народні традиції поетично сплелися із християнством. І тепер уже мало хто пригадує, що раніше на Вербну неділю святим деревом вважалася не верба, а екзотична для нас пальма. Що із писанками колись чинили магічні дії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. А згодом і яйце, й дерево у слов’ян стали символом весняного пробудження на землі, символом перемоги життя над смертю.
У Карпатах недаремно кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться».
Continue reading “Писанкарство – секрети давнього мистецтва”
Не так давно в українську розмовну мову увійшло зі Скандинавії слово «скансен» (шведською «skans» – це «укріплення»), що означає етнографічний музей просто неба, музей-село. Скансени – досить популярний формат музеїв в Україні, починаючи від Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогово та Музею народної архітектури та побуту у Львові, завершуючи колоритними регіональними музеями.
Надзвичайно цікаво, прогулюючись на природі та дихаючи свіжим повітрям, водночас оглядати автентичні сільські хати. Сьогодні ми пропонуємо вам завітати на Закарпаття і там зануритися в оазу давнього побуту, коли хати вкривали очеретом і не вміли користуватися комп’ютерами…
Весна іде, красу несе: де в Західній Україні шукати найкрасивіший прихід весни? Karpaty.Travel зробили для вас підбірку, яка допоможе вам знайти відповідь на це питання.
Шафрани Колочави
На початку березня, коли в Карпатах іще лежить сніг, починають цвісти першоцвіти – це збірна назва багатьох ранніх квітів, найпримітнішими з яких є крокуси (або шафрани Гейфеля).
Слово “шафран” походить від арабського zafarān (жовтий). Наукова назва – крокус – від грецького kroke (нитка). Це одна з найдавніших культивованих рослин (зафіксована у шумерських, давньоєгипетських і давньокитайських медичних текстах, зображена на критських фресках, згадується у біблійній Пісні пісень, у Гомера і Гіпократа).
З давніх-давен шафран вважався найціннішим серед прянощів і використовувався у виготовленні приправ, фарбників, ліків та парфумів, а також вважався афродизіаком. Оскільки використовувалися тільки жовті тичинки квітки, він був набагато дорожчим навіть за перець – найціннішу валюту стародавнього світу.
Вид шафрана, який найчастіше зустрічається в Україні – шафран Гейфеля – названий на честь видатного ботаніка, лікаря і гомеопата ХІХ ст. Йогана Гейфеля, який активно досліджував флору Австро-Угорської імперії, зокрема, Карпат, Балкан і Трансильванії.
Шафран Гейфеля, занесений до Червоної книги України, зустрічається у Карпатах практично всюди. Радимо поєднати приємне з корисним і поїхати у закарпатську Колочаву, де можна не лише побачити великі галявини квітнучих шафранів, а й відвідати місцеві музеї, яких у цьому невеликому селі аж десять.
Continue reading “Карпатські квітники: де зустріти прихід весни?”
10-річчя існування ресурсу Karpaty.Info відсвяткував запуском нового проекту – туристичної компанії Karpaty Travel. Тури почнуться уже на травневі свята, а зараз триває активна робота з підготовки перших маршрутів (екскурсійних і пішохідних).
У другий вікенд березня команда Karpaty.Info їздила випробовувати перший маршрут майбутньої турфірми, який матиме назву “Неймовірне Закарпаття” і відкриє туристам гірську частину цього регіону. “Сайт ми запустили 13 березня десять років тому – вирішили, що забобонів не боїмося, – розповідає спізасновник Karpaty.Info Ганна Сидоренко. – У цій поїздці вирішили поєднати приємне з корисним: відсвяткувати ювілей і заодно розвідати перший туристичний маршрут нашої нової компанії Karpaty.Travel. Наше перше і головне правило в Karpaty.Info – завжди перевіряти інформацію, яку ми подаємо. Ми їздимо на локації, спілкуємося з місцевими мешканцями, власниками садиб і екскурсоводами, зупиняємося в готелях як “таємні клієнти”. Це буде нашим правилом і при підготовці турів Karpaty.Travel”.
Continue reading “Karpaty.Travel вирушає у неймовірне Закарпаття”
Погодьтеся, завжди цікаво зазирнути за лаштунки великого й успішного проекту. Тому в день народження сайту – а проект Karpaty.info святкує нині свій 10-річний ювілей – ми пропонуємо вам побачити нашу роботу та відпочинок зсередини. Саме для вас, друзі, ми відібрали невимушені, а часом і кумедні фотографії з нашої щоденної праці, навчання та мандрів. Адже для того, щоб інформаційно-туристичний інтернет-каталог Karpaty.info став таким, яким ви його знаєте і любите, щодня докладає зусиль злагоджена команда професіоналів.
Туризм в Україні і, зокрема, на Львівщині – це галузь, що швидко розвивається, працює на позитивний імідж країни у світі та приносить непогані прибутки. І, як і будь-яка інша галузь економіки, потребує, так би мовити, “свіжої крові” – тобто, нових ідей та молодих людей, здатних мислити нестандартно й в майбутньому розвинути туристичний потенціал нашої країни, враховуючи світовий досвід. Нещодавно журналіст Львівського радіо Аліна Литвинова познайомила слухачів з людьми, які працюють на привабливий туристичний імідж Західної України. До вашої уваги – запис радіоінтерв’ю. На запитання відповідали фахівці з туризму – директор туристичного інтернет-каталогу karpaty.info Ганна Сидоренко та фотограф-мандрівник Назар Антонишин.
«Вівці, мої вівці…» Коли полинути думками в Карпати, обов’язково уявляєш собі яскраво-зелену полонину, де мирно скубуть травичку кудлаті вівці. Популярний гуцульський музичний інструмент – трембіта – була єдиним засобом зв’язку чабана з селом: за трембітовими звуками люди дізнавалися про місце перебування ватага з отарою.
«Там верхами над громнями
вітри повівають,
Там чабани овець пасуть,
В сопілочку грають».
