На українських землях давні народні традиції поетично сплелися із християнством. І тепер уже мало хто пригадує, що раніше на Вербну неділю святим деревом вважалася не верба, а екзотична для нас пальма. Що із писанками колись чинили магічні дії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. А згодом і яйце, й дерево у слов’ян стали символом весняного пробудження на землі, символом перемоги життя над смертю.
У Карпатах недаремно кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться».
Весна іде, красу несе: де в Західній Україні шукати найкрасивіший прихід весни? Karpaty.Travel зробили для вас підбірку, яка допоможе вам знайти відповідь на це питання.
Шафрани Колочави
На початку березня, коли в Карпатах іще лежить сніг, починають цвісти першоцвіти – це збірна назва багатьох ранніх квітів, найпримітнішими з яких є крокуси (або шафрани Гейфеля).
Слово “шафран” походить від арабського zafarān (жовтий). Наукова назва – крокус – від грецького kroke (нитка). Це одна з найдавніших культивованих рослин (зафіксована у шумерських, давньоєгипетських і давньокитайських медичних текстах, зображена на критських фресках, згадується у біблійній Пісні пісень, у Гомера і Гіпократа).
Шафран Гейфеля, занесений до Червоної книги України, зустрічається у Карпатах практично всюди.
З давніх-давен шафран вважався найціннішим серед прянощів і використовувався у виготовленні приправ, фарбників, ліків та парфумів, а також вважався афродизіаком. Оскільки використовувалися тільки жовті тичинки квітки, він був набагато дорожчим навіть за перець – найціннішу валюту стародавнього світу.
Вид шафрана, який найчастіше зустрічається в Україні – шафран Гейфеля – названий на честь видатного ботаніка, лікаря і гомеопата ХІХ ст. Йогана Гейфеля, який активно досліджував флору Австро-Угорської імперії, зокрема, Карпат, Балкан і Трансильванії.
Шафран Гейфеля, занесений до Червоної книги України, зустрічається у Карпатах практично всюди. Радимо поєднати приємне з корисним і поїхати у закарпатську Колочаву, де можна не лише побачити великі галявини квітнучих шафранів, а й відвідати місцеві музеї, яких у цьому невеликому селі аж десять.
Погодьтеся, завжди цікаво зазирнути за лаштунки великого й успішного проекту. Тому в день народження сайту – а проект Karpaty.info святкує нині свій 10-річний ювілей – ми пропонуємо вам побачити нашу роботу та відпочинок зсередини. Саме для вас, друзі, ми відібрали невимушені, а часом і кумедні фотографії з нашої щоденної праці, навчання та мандрів. Адже для того, щоб інформаційно-туристичний інтернет-каталог Karpaty.info став таким, яким ви його знаєте і любите, щодня докладає зусиль злагоджена команда професіоналів.
Туризм в Україні і, зокрема, на Львівщині – це галузь, що швидко розвивається, працює на позитивний імідж країни у світі та приносить непогані прибутки. І, як і будь-яка інша галузь економіки, потребує, так би мовити, “свіжої крові” – тобто, нових ідей та молодих людей, здатних мислити нестандартно й в майбутньому розвинути туристичний потенціал нашої країни, враховуючи світовий досвід. Нещодавно журналіст Львівського радіо Аліна Литвинова познайомила слухачів з людьми, які працюють на привабливий туристичний імідж Західної України. До вашої уваги – запис радіоінтерв’ю. На запитання відповідали фахівці з туризму – директор туристичного інтернет-каталогу karpaty.info Ганна Сидоренко та фотограф-мандрівник Назар Антонишин.
«Вівці, мої вівці…» Коли полинути думками в Карпати, обов’язково уявляєш собі яскраво-зелену полонину, де мирно скубуть травичку кудлаті вівці. Популярний гуцульський музичний інструмент – трембіта – була єдиним засобом зв’язку чабана з селом: за трембітовими звуками люди дізнавалися про місце перебування ватага з отарою.
«Там верхами над громнями
вітри повівають,
Там чабани овець пасуть,
В сопілочку грають».
Проект “Вражаюча Україна” оприлюднила ТОП-10 маловідомих місць у Західній Україні, які дійсно варто відвідати. Серед десятка місць чотири знаходяться в Закарпатській області. Це Колочава, Лумшори, Косино та Тур’ї Ремети.
Пам’ятаєте казку про коника-горбоконика? Маленький, спритний, розумний, він не раз виручав господаря у складних ситуаціях. Виявляється, такий, майже казковий кінь здавна мешкає в Карпатах. Цього невеликого, але працьовитого і лагідного на характер коника у народі прозвали «гуцуликом». До того ж, він легко долає перешкоди (що дуже важливо в горах), досить швидкісний та піддається тренуванню. Гуцулики здатні щодня долати 50-60 кілометрів у гірській, лісистій місцевості, при цьому переносячи до 150 кілограмів вантажу. Саме такі коні допомогли збудувати легендарну обсерваторію 1930-их років на горі Піп-Іван.
У той час як більшість підприємців (із цілком виправданих причин) поспішає підняти ціни на туристичні послуги, деякі власники готелів та садиб у Карпатах з розумінням поставилися до можливостей потенційних клієнтів. За підсумками травня-червня ми склали для вас короткий опис тих об’єктів туристичного інтернет-каталогу КАРПАТИ.INFO, господарі яких не збільшили вартість перебування у своїх помешканнях. З приємністю запрошуємо вас відвідати ці соціально відповідальні готелі та садиби.
«КАЗКОВА САДИБА» розташована у селі Нижня Рожанка, що біля Славського. Двоповерховий дерев’яний будинок на 6-8 місць, літня тераса, мангал.
Є сауна на 4 особи з кімнатою відпочинку та контрастним басейном.
Поряд є ліс та річка.
Котедж «ГОВЕРЛА» у Яремче – це триповерховий готель на 6 номерів (12-19 місць), сауна з контрастним басейном, камінний зал.
