Як би називався сьогодні Турбат, Тарниця, Петрос, десятки Кичер, Прислопів, Магур, Менчулів, якби не волохи? Знаєш звідки взялися ці всі назви? Запрошуємо на короткий звіт про гірські слова і назви.
КИМ Є ВОЛОХИ?
Волохи, то етнічна група, яка займалася гірським вівчарством. Вели напів-осілий спосіб життя. Їхньою колискою були Балкани і з часом багато з них почали мігрувати на північ. Дійшли до Південних Карпат, потім до Східних Карпат і Західних, накінець до Моравії. Головна хвиля міграції на Українські Карпати прийшла в XIV ст. Волохи мандрували, а де зупинилися, там асимілювали і принесли свої звичаї, культуру і мову. А що був то народ романського походження, багато принесених слів має латинське, румунське походження.
НАЗВИ КІЧЕРА, КИЧОРА, КИЧЕРА, КИЧОРКА…
Всі кічери походять від румунської chică (чит. кіче), що означає “довге волосся”, “заріст”. Отже, Кичера має означати “зарослу гору”.
МУНЧЕЛ, МЕНЧУЛ, МІНЧЕЛ, МІНЧОЛ, МУНЧЕЛИК…
З румунської muncel (чит. Мунчел) означає… просто-напросто “пагорб”, “горбик”.
КЛЕВА, КЛИВА…
Є кілька таких вершин, особливо в Українських Карпатах. З румунської cliva (чит. кліва) означає “ділити”, “тріска”, “розщеплювати”. Можна зробити висновок, що будуть це вершини розділені, з якоюсь щілиною і т.д.
МАГУРА, МАҐУРКА, МАГУРА ЖИДЕ…
З румунської măgură (чит. меґуре) це “відособлений, округлий пагорб”. Це могло змішатися з праслов’янським маґула, могила.
ПЕТРОС, ПЕТРОСУЛ…
Багато тих Петросів в Карпатах. Pietros (чит. пєтрос) з румунської – “кам’яний”, “скальний”. Дійсно, всі Петроси, які прийшли мені до голови (чорногірський, мармароський, роднянський) стрімкі і скалисті. Варто додати, що від грецької πέτρα (чит. петра) – “камінь”, “скала” – взялося символічне ім’я апостола Симона, тобто св.Петра (арамійською його звали Кифа, тобто скеля).
ГРОПА, ГРОФА…
З румунської groapă (чит.ґроапе) означає жолоб, долинка, звор. Цікаво, що багато вершин мають таку назву.
ТУРБАТ, ТУРБАЧ…
Назва невеликого потоку на Закарпатті і найвищої вершини в польських Ґорцях походить, правдоподібно, з румунської turbă (чит. турбе), що означає “торф”.
ТАРНИЦЯ
З румунської tarniţa (чит. тарніца), тобто “перевал”. І фактично, між Тарницею і Тарничкою (найвищою вершиною Широкого Верху) маємо втиснений перевал Криговського (у Польщі).
ВОЛОСЯНКА, ВОЛОШИН…
Все походить безпосередньо від… Волохів.
ЦАРИНКА, ЦАРИНСЬКА, ЦАРИНА…
Назва “царинська” походить від румунської ţarina (чит. царіна), тобто “поле”.
СТІГ, СТОГ, СТІЙ, СТОЙ…
Тут якраз чисто гуцульська (волосько-русинська) назва. Стіг — це гора у формі стогу.
ПРИСЛОП, ПЕРЕСЛІП, ПРИСЛУП…
З румунської prislop – перевал. ДІЛ… То “гора, яка розділяє”, напр. дві долини, два присілки. БЕРДО Зі східнослов’янської бердо – “стімка гора”, “стрімке узбіччя”, “зсув”
ЯВОРИНА, ЯВОРИНКА, ЯВІР…
В переліку не може забракнути популярної Яворини. Назва походить від дерева — явора, що могло вказувати на якісний склад лісу на цих верхах.
КОЛИБА
Хатка, прихисток. З румунської colibă (чит. колібе) це звичайнісінька “хата”.
БРИНДЗА
Тобто сир з овечого молока — румунською brânză (чит. бринзе) – “сир”.
МЛАКА
Для нагадування — це поверхневий вихід підземних вод, якому часто товаришує багно, підтоплена лука. Назва походить з румунської mlacă, mlaştină (чит. млаке, млаштіне) – “багно”.
ШАЛАШ, ШЕЛЕСТ…
Тобто тимчасовий притулок. Походить від румунського sălaş (чит. селаш), що означає… “притулок”.
Adam Rugała
переклав з польської Тарас Бандрівський
Джерело: rugala.pl