Колочава – одне з найбільших і найдавніших сіл на Закарпатті (поселення тут існувало ще в доісторичну епоху, про що свідчать археологічні знахідки). Минуле Колочави було не надто райдужним – село розташоване у далекому і глухому закутку Карпат, нормального сполучення із зовнішнім світом не було, тому сюди часто прибивалися втікачі-кріпаки і бунтівники. З іншого боку, за цю прикордонну територію постійно точилися феодальні війни і територіальні суперечки. За свою історію Колочава побувала у складі десятка держав (від Угорського королівства до сучасної України; найменше – усього один день – перебувала у складі незалежної Карпатської України, проголошеної Августином Волошиним у 1939 році). Раніше Колочава була відома переважно тим, що часто потерпала від повного бездоріжжя та повеней; утім, в останні роки це село стало стрімко набирати популярності серед туристів і ЗМІ. “Село 10-ти музеїв” і “Село 20-ти пам’ятників” – це все про Колочаву. Як закарпатському селу вдалося створити свій популярний туристичний бренд?
Отже, з яких чинників склався успіх колочавського туристичного кейсу?
1) Вдале місцерозташування у мальовничій місцевості Неподалік села є багато цікавих природних туристичних об’єктів: знамените озеро Синевир із реабілітаційним центром для бурих ведмедів, водоспад Шипіт, розлогі краєвиди “чорничної” полонини Боржави та надзвичайної краси навколишні перевали (Менчил, Воловецький, Синевирський). 25 років тому Колочаву приєднали до Синевирського національного парку. Це, разом із відсутністю великих промислових об’єктів, дозволяє колочавцям стверджувати, що їхня місцевість – найчистіший екологічний район Карпат. Тут росте багато червонокнижних рослин; у березні Колочава потопає у фіолетових заростях крокуса – великі галявини шафрану Гейфеля вкривають усе село і його околиці. У Колочаві також є своє мінеральне джерело. Деякі відрізки місцевих доріг ремонтували впродовж останніх 10-ти років, що дозволило дещо вирішити проблему з доїздом.
2) Історія та місцеві знаменитості Бурхливі історичні перипетії роблять Колочаву цікавим об’єктом для різних цільових аудиторій як в Україні, так і поза нею. У цих краях жив і працював знаменитий чеський письменник Іван Ольбрахт (справжнє ім’я – Каміл Земан). Він популяризував по всій Європі історичну постать колочавського “Робіна Гуда” – місцевого опришка Миколи Шугая. Цікаво, що постать Шугая в чеській культурі більш відома і популярна, ніж в українській. Пригодницький роман «Микола Шугай — розбійник» став справжньою легендою в чеській літературі. У 70-ті роки на його основі драматург Мілан Угде створив мюзикл «Балада для бандита», який не сходив зі сцени протягом двадцяти років, за його сюжетом було відзнято фільм. Саме завдяки романам Ольбрахта Колочаву часто відвідують чеські туристи, які почали активно подорожувати до Колочави ще на початку 90-х (після розпаду СРСР) – на відміну від українських, серед яких ця місцевість донедавна була практично невідома.
Культурне та етнічне різноманіття місцевих мешканців відтворене в місцевих етнографічних музеях (скансен “Старе село”); існують окремі чеські, єврейські, мадярські туристичні маршрути. Для любителів військової історії досі збереглися залишки оборонної лінії Арпада часів І світової війни та бункер групи УПА Михайла Штаєра. Окремої уваги заслуговують залишки вузькоколійки – в Карпатах досі збереглися лише три діючі вузькоколійки, одна з них в Колочаві (щоправда, це зовсім короткий відрізок у півсотні метрів). Також у районі багато унікальної карпатської дерев’яної архітектури.
Ключову роль у розвитку туристичної інфраструктури Колочави відіграв її уроженець Станіслав Аржевітін, банкір і колишній народний депутат. Заснований і фінансований ним музейний комплекс «Старе село» у Колочаві у 2009 році був визнаний найкращим з-понад 1000 регіональних музеїв і отримав перше місце у номінації “Традиції та звичаї моєї малої Батьківщини” на Всеукраїнському конкурсі громадських музеїв. Крім того, за його участі і підтримки місцеві краєзнавці готують 10-томне видання про історію Колочави.
3) Сучасні туристичні активності Навколо цього меценатського “поштовху” почали формуватися інші бізнеси, орієнтовані на туристів – як готельні об’єкти, так і туристичні розважальні комплекси. За 5 років у Колочаві кількість готелів та садиб зросла практично з нуля до двох десятків об’єктів із можливістю проживання кількох сотень туристів (єдиний нюанс – більшість цих готелів досить прості, і за міжнародною класифікацією відповідають стандарту 2-3**). Крім того, відкрилися Школа вівчарства (заснована тим же Аржевітіним), кілька форелевих господарств, цікавий птахопарк Василя Макара; є різноманітні можливості для екстремального туризму, точка виходу в гори для кількох пішохідних маршрутів, і так далі.
Раніше, говорячи про Закарпаття, найчастіше люди згадували Ужгород або Мукачеве, сакури або лікувальні санаторії з мінеральними водами. Тимчасом гірська частина регіону виявилася не менш цікавою. Поєднання кількох чинників – вдалого географічного положення, багатого історичного минулого, меценатської діяльності та активності місцевих підприємців – дозволило за кілька років розкрити потенціал місцевості і розвинути успішний локальний туристичний бренд.
ЯК ДОЇХАТИ
Якщо ви подорожуєте власним транспортом
Рекомендуємо маршрут Львів – Стрий – Воловець – Міжгір’я – Колочава (250 кілометрів).
Дороги за цим маршрутом у відносно доброму стані, а краєвиди надзвичайно мальовничі. Таким чином, ви проминете дорогою три перевали (Синевирський, Воловецький, Менчил), а також долину Боржаву.
Можна також доїхати з Івано-Франківщини через Вишківський перевал, але на даний момент покриття дороги в поганому стані.
Зверніть увагу (!): відрізка дороги Колочава-Усть-Чорна, позначеного на багатьох картах, фактично не існує, і в тому напрямку їхати не треба, навіть якщо вам це рекомендує GPS-навігатор.
З боку Ужгорода найкраще їхати маршрутом Ужгород – Мукачево – Свалява – Воловець – Міжгір’я – Колочава: 160 кілометрів.
Якщо ви подорожуєте потягом
Найближча до Колочави станція – Воловець, звідки до села доведеться доїжджати місцевим транспортом. Краще домовитися про трансфер заздалегідь.
ТУРИСТИЧНІ АТРАКЦЇ В САМІЙ КОЛОЧАВІ ТА НАВКОЛО НЕЇ
10 музеїв Колочави: “Бункер Михайла Штаєра”, “Колочавська вузькоколійка”, “Колочавський бокораш”, “Лінія Арпада”, Музей Івана Ольбрахта, Музей-меморіал “Блок-пост”, Музей-церква св. Духа, “Стара школа”, “Старе село”, Птахопарк Василя Макара.
Навколо Колочави: Птахопарк Василя Макара, Лікувальна пасіка Шимоні, Форелева садиба, Школа вівчарства, Мінеральне джерело Колочава, озеро Синевир та Реабілітаційний центр для бурих ведмедів, водоспад Шипіт у с.Пилипець, оленяча ферма у с.Іза, біля Хуста – Долина нарцисів (період цвітіння – перша половина травня) та страусина ферма, Тереблеріцька ГЕС (є можливість екскурсій на цей промисловий об’єкт).
