До Дня Незалежності ми підготували підбірку музеїв та меморіальних місць на Західній Україні, пов’язаних із боротьбою українців за політичну незалежність у ХХ ст. Іноді всього лише однієї поїздки у справжню криївку – темну, холодну і вогку – може вистачити, щоб зрозуміти, що незалежність дісталася нам зовсім не так легко, як дехто вважає. У нашому списку – трохи більше 30 закладів, зокрема, Музей жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”, криївка у Басівці, де переховувалася одна з останніх груп УПА на Львівщині, музеї Бандери, Коновальця і Шухевича та інші – найповніший список об’єктів з цієї тематики.
Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”
Львів
Музей-меморіал (створений 28 червня 2009) розташований на першому поверсі будинку 20-х років, приміщення якого використовувались для утримання в’язнів, переважно політичних.
Музейна експозиція має три розділи: історія споруди, в’язничний побут та масові розстріли в’язнів слідчими НКВД в кінці червня 1941 р. Для огляду підготовані пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторія; в одному із залів демонструють кадри із німецької кінохроніки 1941 р. – доказ злочинів ряднського режиму, який використовували німці для антирадянської пропаганди. Окремий зал присвячено о. Миколі Хмільовському — Голові підпільної УГКЦ, який свого часу перебував в “тюрьмі на Лонцького”. Тут можна простежити життя та діяльність політв’язня тюрьми крізь призму його кримінальної справи.
Умови роботи:
Вхід: безкоштовний (бажана пожертва).
Час роботи: 10:00-19:00, неділя — 10:00-17:00.
Музей-криївка Української повстанської армії
с.Басівка (Львівська обл.)
Офіційне посвячення музею-криївки відбулося у вересні 2014 р. Саме тут 16 серпня 1955 р. відбувся бій між упівцями і загоном НКВД: командир повстанців застрелений пострілом в чоло, двоє інших бійців УПА відіслані на допит у львівську “Тюрму на Лонцького”.
До упівців, які створили тут підпільну типографію, це укриття використовувалося бійцями польсько-української війни 1918-1919 рр. Криївка була знайдена у 1970-х роках лісниками, однак солдати усе розібрали.
Сучасна криївка відновлена й облаштована за описом Володимири Кулик на прізвисько Андрійка, яка свого часу жила у схованці і була в ній у час бою 1955 р. Навколо криївки проглядаються зарослі лінії оборони, а всередині розміщені експонати періодів польсько-української та Першої світової воєн, які точилися в околицях.
Сама схованка складається з двох основних приміщень, між якими прокладено тунель завдовжки 30 м. Одна кімната була розрахована для командного складу повстанців, в іншій вели документацію жінки-друкарки (до 1952 р.). Сьогодні тут зберігаються каганці, піч, друкарські машинки та побутові речі повстанців; також відтворені дворівневі ліжка-нари. В тунелі розміщена міні-каплиця, одним з експонатів якої є “Молитовник українського народу” (1947 р. видання).
Зовсім новим приміщенням стала музейна кімната криївки, де розміщені накази на нагордження упівців та фото з зображенями нагород, є брошурка “Літопис УПА”, стенд з буфонами-грошима, світлини та листи Андрійки тощо.
У цій криївці знімали кінострічки “Останній бій в Басівці”, “Історія однієї криївки”, фільми про головокомандуючого УПА Василя Кука, січового стрільця Дмитра Вітовського.
Умови роботи:
За домовленістю (перед відвіданням слід домовитися про зустріч за тел. +38 (097) 117-70-30). Бажана пожертва.
Стрий (Львівська обл.)
Музей родини Бандерів був відкритий до 101-річчя з дня народження видатного українського політичного діяча Степана Бандери в будинку його діда, в якому деякий час проживала сім’я. Тут минули шкільні роки майбутнього лідера ОУН та його братів і сестер – Марти, Олександра, Володимира, Василя, Оксани, Богдана. В експозиції представлено багато особистих речей, документів і фотографій.
Умови роботи:
Вхід: для дорослих — 5 грн., для дітей — 2 грн. Вартість екскурсії: 30 грн.
Час роботи: 09:00-18:00; середа, субота — вихідні.
Львів, вул.Білогорща
Музей генерал-хорунжого Української повстанської армії Романа Шухевича (відкритий 23 жовтня 2001 р.) у двоповерховому будинку, що був останньою штаб-квартирою головного командира повстанців — тут він зустрів свою смерть у бою з НКВД 5 березня 1950 р.
Тематична експозиція першого поверху знайомить з життям та діяльністю Р. Шухевича з дитячих літ до смерті. У залах представлені матеріали про родину діяча. Зокрема відомими були дідусь Володимир (етнограф, автор п’ятитомника “Гуцульщина”), батько Йосип (повітовий комісар ЗУНР). Тут розміщено матеріали про життєвий шлях ближніх Романа.
В експозиції є автобіографія Романа Шухевича, документація з часу його шкільних та студенських років. Цікаво оглянути стенди, що присвячені діяльності націоналіста у рядах “Пласту”, ОУН та УПА.
На другому поверсі будинку збережені кімната з тогочасними меблями (стіл зі стільцями, крісло), криївка у стіні та сходи, де був убитий головокомандуючий УПА.
Умови роботи:
Вхід: Для дорослих — 5 грн, для студентів, учнів, дітей — 2 грн. Вартість екскурсій: для дорослих — 30 грн., для студентів, учнів, дітей — 15 грн.
Час роботи: 10:00-17:00, середа — вихідний.
с.Зашків Жовківського району
Колишня родинна садиба Коновальців. Музей (відкрито у 1990 р.) присвячений полковнику армії УНР, військовому діячеві і політику, голові Проводу Українських Націоналістів Євгену Коновальцю.
Серед раритетів експозиції — крісло батька, серветка, вишита руками матері, та образ-фотографія Св. Терези. Віднайти речі, що належали родині Коновальця, надзвичайно важко. Останнє поповнення музею — меблі із римського помешкання Є. Коновальця.
До сторіччя від дня народження Є. Коновальця 14 червня 1991 р. біля будинку встановлено пам’ятник полковнику (автори — скульптор Р. Романович та архітектор В. Потюк). У ніч з 9 на 10 липня пам’ятник підірвали. Друге повернення у бронзі Є. Коновальця відбулося 8 грудня 1991 р. Понівечене погруддя залишилося поруч.
Умови роботи:
Вхід: для дорослих — 3 грн., студентський — 2 грн., дитячий — 2 грн. Вартість екскурсії: 20 грн
Час роботи: 10:00-18:00, неділя 10:00-17:00, понеділок — вихідний.
Інші музеї та меморіали на Західній Україні, пов’язані з діяльністю УПА та подіями визвольної боротьби
Львівщина
Меморіальний комплекс “Борцям за волю України” (м.Стрий) – колишній суд і в’язниця від часів Австро-Угорщини до кінця 60-х. Місце масових репресій у 1939-1941 рр.
Стрийський краєзнавчий музей “Верховина” (м.Стрий) – є кімната, присвячена діяльності УПА.
Музей-садиба Степана Бандери (с.Воля Задеревацька) – хата, в якій мешкала родина Бандерів у 1930 – 1936 роках, коли батько Степана Андрій Бандера служив у Волі Задеревацькій священиком. В експозиції є оригінальні речі, які належали родині (зберегла сусідка). Також у дворі відтворено макет криївки.
Золочівський замок (м.Золочів) – колишня в’язниця від часів Австро-Угорщини. Місце масових розстрілів у 1941 рр. У 1995 році у замку відкрито капличку-пам’ятник жертвам НКВС. Окрім того, на міському цвинтарі збереглися поховання Січових стрільців і жертв терору НКВС у Золочівському замку.
Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича (с.Грімне) – в підвалі будинку був підпільний штаб Р. Шухевича у 1946 р. Ініціатором створення музею була Дарія Гусак — “Нюся”, колишня зв’язкова Р. Шухевича).
Музей пам’яті жертв сталінських репресій (смт Щирець) – відкритий на колишньому подвір’ї римо-католицького священика, де 25 липня 1945 р. було закатовано 26 невинних людей. На території є показова криївка вояків УПА.
Музей національно-визвольних змагань (Народний дім с.Чуква) – присвячений в першу чергу діяльності Головної Визвольної Ради (УГВР) і її президента Кирила Осьмака. В експозиції представлені портрети керівників УГВР, копії документів часів ОУН та УПА, книжки (зокрема “Літопис УПА”), повстанська періодика, галерея портретів українських гетьманів.
Історико-етнографічний музей «Бойківщина» (м.Самбір) – є окрема експозиція, присвячена національно-визвольним змаганням.
Державний краєзнавчий музей “Дрогобиччина” (м.Дрогобич) – є меморіальна кімната, присвячена полковнику Січових стрільців, голові проводу ОУН Андрію Мельнику (родом із Дрогобиччини).
Музей «Історія Трускавця» (м.Трускавець) – є окремий зал, присвячений національно-визвольній боротьбі і участі в ній трускавчан-діячів ОУН і членів УПА. До 70-річчя створення УПА (в 2012 році) у підвальному приміщенні музею відтворено макет криївки.
Бродівський історико-краєзнавчий музей (м.Броди) – окрема експозиція, присвячена ІІ світовій війні та боротьбі ОУН і УПА на Бродівщині.
Історико-краєзнавчий музей Радехівщини (м.Радехів) – окрема експозиція “Національно-визвольна боротьба на Радехівщині”.
Історико-краєзнавчий музей (м.Перемишляни) – окрема експозиція про діяльність УПА в Перемишлянах.
Музей-криївка в с.Гавареччина (відновлено 1995 р. на місці оригінальної повстанської криївки).
Меморіальна криївка в с.Воля-Любинська (місце підготовки повстанців, а також одруження і загибелі повстанця Фолиса Андрія (Галайди).
Івано-Франківщина
Обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери (м.Івано-Франківськ) – експозиція музею розташована в чотирьох залах та висвітлює історію визвольної боротьби та державотворчі процеси на території Західної України.
Меморіальний комплекс «Дем’янів лаз» (м.Івано-Франківськ) – місце поховань жертв комуністичного режиму.
Історико-меморіальний музей Степана Бандери (с.Старий Угринів) – кімната колишньої священичої резиденції, в якій проживала родина Бандерів з 1906 по 1933 рр. і де народився Степан Бандера.
Музей визвольних змагань Карпатського краю (м.Косів) – експозиція музею висвітлює події часів УПА та участь у них жителів Косівщини.
Музей визвольних змагань Покутського краю (с.Заболотів) – імітація бункеру і фотодокументи, які розповідають історію визвольної боротьби на Покутті.
Музей історії села Тишківці та визвольних змагань ім. Романа Шухевича (с.Тишківці, колиска роду Шухевичів).
Меморіальний музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного (м.Рогатин) – колишній будинок Миколи Угрина-Безгрішного (1883-1960) — відомого прозаїка, поета, драматурга, видавця, фотографа, педагога, а також активного учасника національно-визвольних змагань та громадського діяча.
Музей «Борцям за волю України» (м.Городенка) – невелике приміщення, в якому розміщена фотовиставка. Основна частина експонатів зберігається в фондах.
Конспіративна квартира Р. Шухевича (с. Княгиничі) – підпільний штаб командира УПА Романа Шухевича, що діяв у 1946-47 роках.
Бункер Роберта (урочище Розтоки Долинського р-ну) – криївка провідника УПА Ярослава Мельника (псевдо Роберт) у глухому лісі, де загинув майор «Роберт» разом зі своєю дружиною, кількамісячним сином і побратимами. За 1,5 км від бункера в урочищі Глибокому облаштовано цвинтар, де у спільній могилі поховані повстанці.
Тернопільщина
Історико-меморіальний музей політичних в’язнів (м.Тернопіль) – історико-меморіальний музей політичних в’язнів (камери колишнього слідчого ізолятора). Висвітлює період утворення та діяльності ОУН-УПА на Тернопільщині. В музеї є розріз в натуральну величину великої криївки та колекція макетів повстанських криївок з інтер’єром, в тому числі і макет криївки Р. Шухевича в с. Августовка Козівського району Тернопільщини.
Тернопільський обласний краєзнавчий музей (м.Тернопіль) – є окрема експозиція, присвячена подіям Першої та Другої світових війн. Численні матеріали присвячені Українській Повстанській Армії та Дивізії “Галичина”.
Бережанський краєзнавчий музей (м.Бережани) – окремі експозиції, присвячені Українським Січовим Стрільцям, історії Пласту, Другої світової війни, ОУН-УПА.
Закарпаття
Музей “Бункер Михайла Штаєра” (с.Колочава) – музей-криївка групи Михайла Штаєра.