Як зберегти спокій?

І головне – чому потрібно це робити? Адже ситуація у країні викликає у людей природну тривогу і занепокоєння. І все-таки, саме серед паніки і непевності, посередині «війни нервів» життєво необхідно опанувати себе.

Той, хто панікує, вже програв.
Сергій Лук’яненко «Чернетка»

Чутки іноді бувають настільки жахливими, що тривога переростає в страшну паніку, і тоді люди воліють померти, ніж зустрітися обличчям до обличчя з об’єктом свого страху. Страх – могутня зброя війни.
Террі Гудкайнд «Шосте Правило Чарівника , або Віра Грішних»

Паніка річ хороша, тільки заважає згадати, що головою не тільки їдять.
Гаррі Гаррісон «Народження Сталевиого Щура»

Взагалі-то, я схильний піддаватися паніці: слонів, власноруч виготовлених мною з мух, вистачило б на заселення зоопарків всіх населених світів.
Макс Фрай «Лабіринт Меніна»

- Я б на вашому місці не була такою спокійною.
- Я не говорив, що спокійний. Я тільки сказав, що час є. Я збирався впасти в паніку через кілька днів.
- Ви, молоді, вічно все відкладаєте на потім.
Алессандро Барікко «Містер Гвін»

Одним з найбільш помітних і політично важливих видів масової поведінки натовпу є паніка – емоційний стан, що виникає як наслідок або дефіциту інформації про якусь лякаючу або незрозумілу ситуацію, або, навпаки, як наслідок її надлишку, що виявляється в імпульсивних діях.
У загальноприйнятому значенні під «панікою» якраз і розуміють масове панічне поводження. Про це нагадує і походження терміну: слово «паніка», майже ідентичне в багатьох мовах, походить від імені грецького бога Пана, покровителя пастухів, пасовищ і стад. Його гніву приписувалася «паніка» – безумство стада, що кидається в прірву, вогонь чи воду без видимої причини. Починаючись раптово, це божевілля поширювалося з великою швидкістю і тягло всю масу тварин до загибелі.
Тож як не впасти у паніку – психічний стан людей – несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації?


За роки незалежності українці не переживали подібних подій, свідками яких ми зараз є. Тому багатьом складно впоратися зі своїми емоціями. Психологи радять, як “переварити” переживання з приводу ескалації насильства і агресії, а також як не впадати і не сіяти паніку.

Наталя Кухтіна, практикуючий психолог, член Європейської професійної психотерапевтичної ліги:

“Люди, які знаходяться зараз всередині конфлікту, переживають колосальний стрес і не в змозі почути ніякі поради. І до тих пір, поки ситуація якимось чином не завершиться, їх просто потрібно морально підтримувати. А після вирішення конфлікту їм знадобиться негайна психологічна допомога.
Люди ж, які не беруть активної участі в подіях, але переживають від того, що відбувається, а це буквально всі, знаходяться в стані стресу, який удвічі сильніший, ніж у тих, хто знаходився всередині подій і безпосередньо наражався на небезпеку.
Останні, можливо, не управляють ситуацією, але можуть ухвалити хоч якесь рішення. А людина за екраном телевізора чи комп’ютера ні на що не впливає. І від цього рівень її напруги різко збільшується.
Тому людям, які страждають серцево-судинними захворюваннями або перенесли інфаркти, інсульти, просто не можна це все дивитися. Вони можуть не пережити такого адреналінового сплеску. Хоча в цей момент може виникати відчуття, що все під контролем – ”я ж сиджу вдома на дивані і дивлюся телевізор”.

Еліна Романенко, практикуючий психолог, член Міжнародної асоціації групової психотерапії і групових процесів:

“Отримуючи токсичну інформацію, важко не відчувати обурення, страху, гніву. Вона руйнує душу і тіло, може ввести в стрес, який потім виллється на оточуючих або на самого себе. Тому свої можливості бажано оцінювати тверезо, а емоції – фільтрувати.
Існує велика спокуса або зробити вигляд, що нічого не відбувається, і тим самим не дати своїм почуттям права на існування, або відмовитися від самостійного їх проживання і спробувати передати тривогу далі.
Перший варіант поганий тим, що непрожиті емоції нікуди не діваються. Краще дати їм висловитися, щоб внутрішня тривога не переходила у відчай. А передача паніки далі принесе всього лише короткострокове нестійке задоволення.
Тут ми переходимо до другого запитання: з якою метою я поширюю отриману інформацію. У відповіді на нього можуть допомогти такі фактори, як достовірність джерела і фактів, частота повторів певного посту у вашій френд-стрічці, емоційний посил повідомлення, його прихований зміст.
Якщо ваше бажання негайно опублікувати все прочитане і побачене базується на потребі привернути до себе увагу, якщо у вас немає ні сил, ні бажання перевіряти отримані дані, якщо вони дублюють сто п’ятдесят попередніх постів, якщо, нарешті, текст складається із закидів, погроз і закликів до насильства – можливо, слід почекати, заспокоїтися і подумати, яку конкретну користь ви можете принести своїм друзям, натиснувши на кнопку Share.

 

Було б дуже непогано пам’ятати, що у вашій френд-стрічці можуть бути особливо вразливі люди зі слабким здоров’ям або нервовою системою, хтось, що переживає особисте горе і, нарешті, діти.
Тому, якщо інформація дійсно цінна, ексклюзивна і спрямована за вірною адресою, бажано стежити за формою її подачі. Зрілі люди відповідальні за свої слова, а в той момент, коли ви ділитеся чиїмось текстами, вони автоматично стають вашими. І доросла відповідальність за вбивство чи порятунок словом, стало бути, лягає на вас”.

 

Юнона Лотоцька, психолог, кандидат психологічних наук:

“Те, що зараз відбувається, може травмувати психіку здорової людини – учасника або спостерігача. Люди проходять класичні 5 стадій адаптації до нової реальності за Кюблер-Росс (американський психолог, авторка концепції психологічної допомоги помираючим хворим):

- Спочатку ступор, шок. Багато включалися в подію, як роззяви, спостерігачі, дивувалися, не вірили, що таке можливо.

- Друга стадія – це агресія, гнів. Люди усвідомили, що все можливо, що по журналістам і лікарям стріляють прицільно, що є жертви. Тут з’являється азарт гніву, злість, немає здатності мислити. На цій стадії – реакція. Або бити, або бігти.

- Третя стадія – боротьба, “торги”. Ми намагаємося виторгувати минуле у ситуації, що змінилася, пробуємо діяти по- старому.

- Четверта стадія – депресія, апатія, опускаються руки. Не віриться ні в що хороше, не зрозуміло, що робити. З цієї стадії можливо зациклення на будь-яку попередню.

- П’ята стадія – прийняття, справжнє усвідомлення і знаходження нових дієвих методів управління.

Всі ці п’ять стадій у людини з приводу однієї події можуть тривати від 5 хв до 12 місяців. Якщо більше, то потрібно звертатися до психолога, психотерапевта.

Багато людей зараз на стадії гніву. Є й ті, хто – “на торгах”, але вже багато хто – в депресії, ці стани не додають нам мудрості, вони виснажують нас, тому, для профілактики свого психологічного здоров’я важливо робити прості кроки:

1 . Забезпечити тепло. Тепле пиття – чай, гаряча вода.

2 . Тепле оточення. Підтримка однодумців, рідних, друзів.

3 . Сон, відпочинок. Якщо ви спите менше двох годин при можливості спати більше – це тривожний симптом. Робіть вправи на розслаблення. Наприклад, техніка релаксації описана в книзі Едмунда Джекобсона “Прогресуюча релаксація”.

4 . Спілкування. Говоріть, пишіть, спілкуйтеся з людьми. У стані афекту (емоційного сплеску) ми можемо або переживати (що накручує і без того напружену психіку), або діяти. Дійте! Допомагайте людям, говоріть, йдіть до психолога – психотерапевта.

5 . Фізична активність. Ходьба, розтяжки, біг, будь-які доступні рухи. Універсальний спосіб – ходьба 3-5 км .

6 . Думайте. Ставте собі прості запитання: навіщо я це роблю, які думки мене турбують найбільше? Які є альтернативи (якщо ви не бачите альтернатив: ТІЛЬКИ так! – Це ознака афекту). У що я вірю? Що відбудеться сьогодні – завтра – післязавтра в моєму житті або житті інших людей – якщо я …? Що б дозволило мені зберігати спокій і бути при здоровому розумі?

І наостанок – перевіряйте будь-яку інформацію! Не вірте в те, у що зручно вірити, а звіряйте інформацію в декількох джерелах факти, цифри. Не розповідайте те, що не підтверджено. Зупиняйте себе в бажанні ще більше драматизувати ситуацію. Зрозумійте, що кожен – Людина, в кожному є світле.

Не поспішайте ненавидіти, не поспішайте звинувачувати . Вчіться розумінню. Ситуація не буває незмінною. Все зміниться. Тому важливо думати.

 

* У пості використано інформацію з сайтів: theinsiderdoctorvlad, doctorvlad.com

* У пості використано фотографії з сайтівmoole, tsn.uavabank, psiholog, ooho.