Майже в центрі Львова, неподалік від головного входу в Стрийський парк стоїть на кам’яній брилі бронзовий чоловік у капелюсі. Зроблений майже в розмір людського зросту, розташований майже в один рівень з нами, перехожими, – пам’ятник виглядає напрочуд природно, а художник Іван Труш (кого він і зображає) видається таким близьким…
Іван Труш – уславлений львівський художник, автор понад 6000 робіт. Пам’ятник Івану Трушу створений скульптором Сергієм Олешком на основі великої кількості зображень митця, а також за спогадами його сина. Скульптор Володимир Цісарик зазначає, що історичний центр Львова доволі камерний, тому саме середовище диктує концепцію міської скульптури і за камерними речами майбутнє. Тим більше, що такі пам’ятники є співмірні людині…
Іван Труш зображений з етюдником та розкладним стільчиком, який нагадує у складеному вигляді парасольку. Елегантно одягнена, витончена постать майстра у якійсь мірі є й пам’ятником всім львівським інтелігентам ХХ століття. І, дивлячись на пам’ятник мимоволі міркуєш, що і в житті своєму цей видатний український митець і громадський діяч, чиє життя тісно пов’язане зі Львовом, мав би бути так само непоказною, не пафосною людиною.
Що ж відомо про нашого земляка Івана Труша, окрім того, що він народився у селі Висоцьке неподалік Бродів на Львівщині, любив мандрувати і малювати, а прославився як живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині. Таким мандрівником, що неквапливо крокує своїм улюбленим містом, Іван Труш увічнений і в пам’ятнику, спорудженому у 1999 році у Львові, неподалік від затишного будинку художника. На постаменті написано: «Нам треба стояти… ногами на нашій землі, головою бути в Європі, а руками обхоплювати якнайширше справи української нації. Іван Труш».
Труш захопився малюванням ще у Бродівській гімназії. Учився погано, проте на уроках мистецтва був найкращим. Тоді ж з’явився перший підробіток — робив портрети з фотокарток, за що отримував невеликі гроші. Говорив, що здібності до малювання отримав від батька-кравця. “Пошитий батьком одяг не псував постаті, а всякі прикраси укладалися ритмічно, розміщені де треба”, — згадував.
Автопортрет
После закінчення Краківської Академії мистецтв Труш переїхав до Львова. Багато подорожуючи – Україною, Италією , Єгиптом , Палестіною – Іван Труш залишив у спадок понад 6 тис. малюнків . У своїх пейзажах , сповнених глибокої лірики , він передав характер , настрій колорит українскої землі, однієї з видатних робіт є «Травнева ніч».
“Травнева ніч”
Ранні пейзажі Труша – це види парків та околиць Львова , картини природи рідного краю, намальовані дрібним мазком і витримані в холоднуватій гамі. Пізніше пластичні моменти відходять на другий план , художник дає більш узагальнений образ природи і надає більше уваги колориту картини.
“Захід сонця у лісі”
Одним із шедеврів художника є « Захід сонця у лісі» , виконаний у зеленого гаю, родовому гнізді Драгоманових – Косачі (з дочкою Драгоманова Аріадною художник був одружений). Пізніше художник неодноразово намагався повторити це яскраво- жовте сонце , яке притягує, наче магніт. Сучасники називали Труша « поетом сонця». Сонце притягувало його, він завжди йшов за ним.
Автопортрет
Сучасник Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника, Михайла Грушевського, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Соломії Крушельницької з якими його єднали дружні стосунки.
«Іван Труш – це один із найвизначніших українських мистців-імпресіоністів, вельми своєрідний колорист. Своєю творчістю він розпочав відродження галицького малярства. Труш насамперед інтимний маляр-лірик», – пише Вікіпедія. Саме йому належить вислів: «Не хвалися, що на олтарі вітчизни лежить твоє здоровлє, твої гроші і щастє; а скажи просто і точно, коли і що доброго ти зробив та в котрім повіті».
“Далекі гори”
Дружні стосунки були у художника з Іваном Франком, з яким Труш познайомився, коли молодий художник навчався у Краківській академії, а письменник пробував стати депутатом польського сейму. Вони проводили багато часу разом, працювали, обмінювалися думками, товаришували сім’ями. Труш написав понад 10 портретів Івана Франка.
І. Франко
Галицький маляр Іван Труш познайомився з Лесею Українкою 1900 р. під час своєї першої подорожі до Києва. Леся Українка мала тоді 29 років, Іван Труш – 31. Труш приїхав до Києва, бо мав доручення від Наукового товариства ім. Т.Шевченка намалювати портрети видатних діячів культури. Він зблизився і заприятелював із М.Мурашком, Ф.Красицьким, М.Старицьким, а найбільше – з М.Лисенком та Лесею Українкою. Труш і Леся відразу відчули взаємну симпатію, у них було багато спільних поглядів. Вони подружилися. Леся навіть погодилася, щоб він написав її портрет. Щодня, незважаючи на свою прогресуючу хворобу, їздила з одного кінця Києва в інший і щонайменше дві години позувала художнику.
Л. Українка
Видатний художник Іван Труш зумів об’єднати в своїй творчості два століття. За роки своєї творчості Труш написав більше шести тисяч картин. У важкі для нього періоди малював по 300 робіт у рік. “Він малює всюди й усе”, — казав про працьовитість Івана Труша один його товариш-художник.
Іван Труш був першим серед українських художників , що творили в дусі сучасних західноєвропейських тенденцій , не втрачаючи при цьому яскравого національного обличчя. Іван Труш легко знаходив аналогії між людським характером і краєвидом, між станом душі і погоди. Разом із тим він був дуже вимогливий як до себе, так і до оточуючих і надзвичайно категоричний у висловлюваннях. Тому не всі його сприймали однозначно. Із шести тисяч своїх картин лише декілька художник називав справжніми творами мистецтва. Але ще за його життя «під Труша» робилося чимало підробок. І це при тому, що він ніколи не мав учнів, ніде не викладав. Але ледь не кожен львів’янин мав за честь прикрасити картинами майстра своє помешкання, модний магазинчик чи установу. Відомо, що в часи німецької окупації картинами Труша відкуповувалися від німців.
Сьогодні роботи майстра представлені в збірках художніх музеїв Києва, Закарпаття, Дніпропетровська, зарубіжжя. Національний музей ім. Андрея Шептицького має найбільшу у світі колекцію творів Івана Труша. Адже роботи художника є розпорошеними по приватних колекціях. Рукою майстра намальовані портрети Юліана Січинського, мецената Іллі Кокорудзи, Михайла Драгоманова, Володимира Антоновича, Василя Стефаника, Миколи Лисенка та багатьох інших. Він писав портрети впродовж усього свого життя.
У своїй творчості Іван Труш також створив цикл галицьких видів про самотність, улюблений мотив яких самотнє дерево. У своїх спогадах Іван Труш неодноразово згадував, що ще з дитинства милувався соснами в себе на Бродівщині. “Замилування до сосен походить із часу мого хлоп’ячого побуту на селі, але не у Висоцьку, а в сусідньому Рожневі, де жили мої свояки. Туди вабили мене старі соснові ліси і зруби”, – писав у спогадах митець.
“Самотня сосна”
Помер художник 22 березня 1941 у Львові. У цьому ж місті , в колишньому будинку художника, що має номер 28 на вулиці його ж імені, знаходиться художньо – меморіальний музей. Він був відкритий в 1986 році у вишуканій двоповерховій віллі, побудованої в 1910 році за проектом відомого архітектора Олександра Лушпинського в стилі модерн. У ній художник мешкав разом із сім’єю впродовж 1910-1941 рр. Особняк заповідали Національному музею у Львові нащадки художника для влаштування в ньому художньо-меморіального музею. З часу відкриття тут діє постійна експозиція. Колись художник власноруч посадив навколо будинку кілька сосен, які ростуть тут і дотепер.
Музей І. Труша
Тематична палітра художника надзвичайно різноманітна. Він працював і в жанрі портрета, особливо психологічного, залишивши нам більш як 350 портретів видатних діячів культури, науки того часу, і в жанрі пейзажу. Його насамперед приваблювала рідна Гуцульщина – її мальовничі краєвиди і життя. Митець творив свої краєвиди, компонував їх, віртуозно оперуючи кольором, використовуючи багатство теплих чи холодних тонів, ефекти світла та повітря.
“Трембітарі”
Поховали митця на Личаківському цвинтарі. До труни поклали етюдник і розкладний стілець, які він завжди брав із собою на прогулянки. Ім’я художника присвоєне Львівському коледжу декоративного і ужиткового мистецтва.
“Гуцулка з дитиною”
«Ім’я Івана Труша золотими літерами вписане в історію українського мистецтва. Він займає одне з найпочесніших місць серед класиків українського мистецтва – видатних майстрів пейзажу та портрета першої половини XX століття. Під впливом творчості Труша західноукраїнські художники вийшли на широкий шлях справжнього реалістичного мистецтва», – зазначають про Труша на сайті Національного Музею у Львові ім. Андрея Шептицького.
“Лебеді”
Сьогодні творчість Івана Труша має світове визнання, його роботи відомі далеко за межами України. Вони коштують величезних грошей, їх копіюють та підробляють, його техніку малювання вивчають.
Документальний фільм про художника Іван Труша
Художньо-меморіальний музей Івана Труша у Львові
Сторінка музею Івана Труша у Фейсбуці
3D тур біля пам‘ятника Іванові Трушу
Пам’ятник Іванові Трушу на мапі
* У пості використано фотографії з сайту: adventy, panoramio, arts та власні знимки.
* У пості використано матеріали з сайтів: together, zik, polyartgallery, gazeta.