Місто Лева вже багато віків носить свою історичну назву. І хоча ім’я містові дав князь Данило Галицький, назвавши його на честь свого сина Лева, мешканці Львова і його гості завжди асоціювали місто з левом – цим давнім символом сили, слави й могутності. Зображений він і на гербі Львова.
Його історію дослідив історик і геральдист Іван Сварник:
– Лев – основний елемент герба Львова – не вважався для Галичини екзотичною твариною. Цей звір давніше водився й на наших теренах, а в руські часи став символом військової доблесті. Від найдавніших часів лев, цар звірів, став найпоширенішим символом та уособленням вогненної сили й чутливості. З огляду на це його зображали сторожем біля входу до палаців, гробівців, на перснях і амулетах. У біблійних текстах лев символізує військову мужність і відвагу. »
За магдебурзьким правом, наданим місту у 1356 році, найвищою владою у місті був магістрат, а резиденцією його – ратуша (від німецького Rathaus – будинок ради). Нинішня ратуша споруджена 1835 року. Біля головного входу – фігури двох левів з гербом міста на щитах. Саме тут, біля них, часто люблять фотографуватися туристи. Також левів можна шукати тут на вхідних дверях, у вестибюлі та на стінах ратуші.
Попри різні спроби порахувати левів у місті, лише нещодавно директор Львівської художньої галереї «Равлик» Юрій Гайда за допомогою львів”ян зумів полічити майже всіх левів Львова. Галерея «Равлик» разом із кількома небайдужими городянами близько року тому заснувала багаторічний колективний проект «Леви Львова — Музей Левів», який передбачає долучення охочих до пошуків і фіксації всіх зображень левів, які є у Львові.
За якийсь час тут організували першу тематичну виставку «Леви Львова», яку експонували майже півроку. Як розповів директор «Равлика» Юрій Гайда, основна мета експозиції — відкрити як для львів’ян, так і для гостей міста всіх левів Львова: «суворих та ніжних, великих і малих, крилатих і таких, що всміхаються або дрімають. Леви — дух, символ та міць Львова. Вони дивляться на нас із чудових кам’яних зображень, виконаних руками наших предків, і немовби просять: рятуйте й бережіть нас». Цікаво, що на момент її закриття спеціальний зошит містив адреси понад 3800 лев’ячих зображень, що їх дописали небайдужі городяни, тоді як стартувала експозиція з інформації про 2942 львівських левів.
Тож за останнім підрахунком, левів у Львові – більше 3-х тисяч! Великі й маленькі, комічні й серйозні, у бронзі, камені, гіпсі, на чеканках, у скверах, на фасадах будинків — вони повсюди.
Розкажемо вам про “лев’ячі рекорди” Левового міста:
Найвище розташований лев – 415 м над рівнем моря (флюгер на майданчику Високого Замку).
Найбільший лев – майже 4 м (біля Сихівського кладовища).
Найбагатший на леви будинок – 99 зображень – проспект Свободи, 11.
Найбільш «лев’ячі» вулиці – пр. Свободи (211, разом з інтер’єрами 245), вул. Городоцька (165), С.Бандери – 154 разом з інтер’єрами.
Найдревніший герб Львова (1633 року) замешкав на вул. Сербській, 13.
Найстаріша скульптура львівського лева – XIII – поч. XIV ст. (лев Лоренцовича, був вирізьблений 1591 року).
Утім старожили Львова подейкують, що львівські леви — і не леви зовсім, а — львів’яни, які добрими вчинками заслужили собі право бути увіковічненими в цім образі. Ба, навіть найстаріший лев міста — 400–річний лев Лоренцовича — названний на честь міщанина Юлія Лоренцовича, який урятував життя бургомістра. Нині цей лев перебуває в Історичному музеї, стоїть в «Італійському дворику» (розташований у будинку Корнякта на площі Ринок, 6). «Обличчя» у кам’яної тварини сильно знищене. Скульптура була встановлена у 1589 році на високій колоні ліворуч від головної брами ратуші. Після обвалу вежі ратуші 1826 року лева змістили, а у п’яту річницю насипання кіпця Люблінської унії на Високому Замку, люди донесли його на руках до вулиці Кривоноса, а потім влада перенесла кам’яного лева під гору Високий Замок, де він стояв до ХХІ століття і постраждав від вандалів.
Коли придивляєшся до зображених на світлинах левів – чи то скульптурної постаті, чи то маски, – бачиш не тільки звірів, уловлюєш у них характерні людські риси. Очевидно, скульптори робили це зумисне, наділяючи левів образами городян. І от що вражає: маски-обличчя ніби не з далекого минулого, а з нашого сьогодення – одна нагадує зажуреного чоловіка, друга – улесливого і хитрого добродія, третя – якусь гнівну людську потвору, а левиця з кучерями на голові схожа на доброзичливу кицю-молодицю. Яких зображень левів тут тільки немає! Один схожий на галицького красеня з його цнотою, прикритою пащею лева, з якої звисають грона солодких звабливих плодів, інші – з гривою медузи, декотрі з букетами квітів і винограду, з мордами кицьок і собак та навіть орла й диявола… І всі вони різні – чи то сплять, чи дрімають, чи ричать, чи сміються, чи біжать, чи стрибають, чи стоять на варті, чи підпирають балкони – всі живуть у музиці кам’яниць Львова.
Сентимент львів’ян до левів має своє продовження і в сучасній архітектурі. Нещодавно на площі Ринок з’явилася чарівна лавочка для закоханих. Галицькі ковалі викували двох левів, які здавна уособлювали вогненну силу і чутливість. Майстри передали ці чари залізним левам, які в зубах тримають лавочку для закоханих. Якщо залюблена парочка посидить тут у їхньому товаристві, то скріпить тим самим свої почуття на довгі щасливі роки.
Є у Львові й солодкі леви – у буквальному розумінні, тому що виготовлені вони із шоколаду) Тепер міцність кількох найбільш характерних міських царів звірів можна спробувати й на зуб.
А ще – минулого року у Львові було засновано професійний хокейний клуб. І яку, як ви гадаєте, назву він отримав? Правильно, «Леви».
Більше того – «лев’яча» тема надихнула директора Львівської художньої галереї «Равлик» Юрія Гайду на ще одну ініціативу — особливу відзнаку для львів’ян «Леви Львова». Тепер щороку в День Львова, залучивши журналістів, вибиратимуть справжніх «левів» Львова — людей, які, проявивши особисту мужність, благородство, безкорисливість, прислужилися громаді.
Львівські леви особливі: їм присвятили вірші поети, вони проникли в галицьку сатиру – все це закарбовано у книзі «Леви Львова». Задля них спеціально розробили чотири екскурсійні маршрути – «Знайди 333 леви за три години». Під час прогулянки містом туристи розбиваються на команди і під керівництвом гіда пробують відшукати в архітектурі якнайбільше зображень царя звірів. Про одну таку зустріч з левами є запис у книзі відгуків, який залишила Жанна Косовська:
Літо. Липень. Листя зелене.
Ластяться леви у Львові до мене.
Лагідні очі легесенько мружать.
Ляпають лапами в теплих калюжах.
Тут розповідається про левів, які нині стоять (чи правильніше лежать) біля входу до Порохової вежі.
* Фото з сайтів: uk.wikipedia, photo.bigmir, vorobus, chocolate.lviv.
* Використані джерела: dt.ua, zaxid.net, umoloda, gazeta.lviv, viche.info, wz.lviv.