Лише українською мовою про водоспад можна сказати так ніжно: водограй… Погодьтесь, поетична назва для стрімкої маси води, що часом «греблі рве» чи кожною краплиною виграє-хизується на сонечку. Кажуть, що задум пісні “Водограй” навіяв Володимирові Івасюку косівський водоспад Гук.
Грайлива вода закарпатських річок. Несподіваними бувають її раптові звиви і падіння. Підійдеш ближче – й ніби промовляє вона щось людям, а що – не розібрати. Таємничий шепіт, який до снаги зрозуміти хіба карпатському мольфару.
Недаремно один з найгарніших водоспадів Закарпаття так і називається – Шипот або Шипіт.

Continue reading “Водограй – то такий водоспад, тільки карпатський”