Подорожі лікують нудьгу і депресію, надихають і вчать любити життя. Ви мрієте – ми допомагаємо здійснити!
«Вівці, мої вівці…»
«Вівці, мої вівці…» Коли полинути думками в Карпати, обов’язково уявляєш собі яскраво-зелену полонину, де мирно скубуть травичку кудлаті вівці. Популярний гуцульський музичний інструмент – трембіта – була єдиним засобом зв’язку чабана з селом: за трембітовими звуками люди дізнавалися про місце перебування ватага з отарою.
«Там верхами над громнями
вітри повівають,
Там чабани овець пасуть,
В сопілочку грають».
Що робити в горах у міжсезоння?
Більшість планують відпустку влітку або взимку, вважаючи осінь і весну “несезоном”. Але в Карпатах є чим займатись протягом всього року. Головні переваги осіннього або весняного відпочинку — найнижчі ціни в році та найменша кількість відпочивальників. Можна дозволити собі як довгий вікенд в горах, так і одно- або двотижневий відпочинок.
ТОП-10 маловідомих місць Західної України, які варто відвідати
Проект “Вражаюча Україна” оприлюднила ТОП-10 маловідомих місць у Західній Україні, які дійсно варто відвідати. Серед десятка місць чотири знаходяться в Закарпатській області. Це Колочава, Лумшори, Косино та Тур’ї Ремети.
Continue reading “ТОП-10 маловідомих місць Західної України, які варто відвідати”
Кінь-гуцулик – абориген Карпатських гір
Пам’ятаєте казку про коника-горбоконика? Маленький, спритний, розумний, він не раз виручав господаря у складних ситуаціях. Виявляється, такий, майже казковий кінь здавна мешкає в Карпатах. Цього невеликого, але працьовитого і лагідного на характер коника у народі прозвали «гуцуликом». До того ж, він легко долає перешкоди (що дуже важливо в горах), досить швидкісний та піддається тренуванню. Гуцулики здатні щодня долати 50-60 кілометрів у гірській, лісистій місцевості, при цьому переносячи до 150 кілограмів вантажу. Саме такі коні допомогли збудувати легендарну обсерваторію 1930-их років на горі Піп-Іван.
Рава-Руська та її околиці
На прикінці серпня представники Karpaty.info побували на екскурсії, організованій спілкою екскурсоводів Львівщини, у м. Рава-Руська, Жовківського району, Львівської області. Навіть особа, добре знайома з історією і географією рідного краю (а таких не так вже й багато), може запитати: «А що там такого в тій Раві-Руській?» Одразу чесно скажу: «Нічого».
Ні клубів-барів-ресторанів, ні великих магазинів, ні пристойних доріг. Та й середньостатистичний мешканець, наприклад, Львова, розбалуваний архітектурними красотами, навряд чи так одразу захопиться тамтешніми пам’ятками.
Рава-Руська – це спокійне одноповерхове містечко, де вкрай рідко можна побачити туристів і досить часто – колоритних місцевих жителів сумнівного роду діяльності, які дуже активно починають знайомитися із вкрай рідкими на їх землі гостями.
Як розповів нам пан Любомир, громадський діяч, екскурсовод і співзасновник першого місцевого туристично-інформаційного центру, що невдовзі почне обслуговувати туристів, вивченням історії міста та збереженням його пам’яток займаються активісти-аматори, тому що професійні історики в усі часи зосереджували свої дослідження на більш «розкрученій» Жовкві.
Вважають, що заснована Рава-Руська була польським князем Владиславом у 1455 році і названа на честь його володіння на польській землі – Рави-Мазовецької. Тільки ця Рава стала Руською – щоби можна було відрізняти. Традиційної для заснованих поляками міст площі Ринок з головними адміністративними будинками і Ратушею тут немає (були знищені під час Другої світової війни), на її місті є сучасна площа Вічева з будівлями радянських часів. Тому оглядова екскурсія почалася в центрі міста зі слів «тут мали би бути…» Але у процесі екскурсії виявилося, що пам’ятки архітектури місцевого і районного значення у місті все-таки є. Continue reading “Рава-Руська та її околиці”
Музей вузькоколійки у Коростові
Силами волонтерів, місцевих жителів та спонсорів у селі Коростів, розташованому на Сколівщині, створюється музей вузькоколійної залізниці.
6 наймістичніших замків Західної України. Моторошні історії кам’яних стін та загублених життів (фото)
Містичний туризм стає популярнішим з кожним роком. Людей, які хочуть заглянути крізь шпарину потойбіччя, чи зустрітись віч-на-віч з давно померлою князівною, значно більше за тих, хто боїться прогулюватись будинками з привидами.
На Західній Україні особливо багато цікавих замків. І кожен з них має безліч історій. Бо бачили вони століття воєн, десятки династій, безліч інтриг, смертей і народжень.
Кажуть, кожен замок має своїх привидів. Ніби-то це душі, які зависли між світами мертвих і живих та не можуть знайти спокою ніде. Блукаючи коридорами та проникаючи крізь зачинені двері, напівпрозорими тінями та ледь чутними звуками вони лякають живих. Люди запевняють, що бачили їх, і часто у різні часи і місця описують одне і те ж. Чудово відчувають їхню енергію і тварини. Що це, містика? Можливо, та беззаперечним залишається те, що на землі є особливі місця і будівлі, де відбуваються дуже дивні речі. І найчастіше вони зв’язані зі смертю.
Навіть якщо ви не вірите в існування привидів, особливу енергетику місць, куди смерть приходила проханою гостею, або безжально мучила невинні душі, неможливо не відчути. Тут є щось особливе.
Золочівський замок дуже старий. На Галицькій землі, надійною охороною якої мав бути, замок стоїть ще з 1634 року. Та з приходом австрійських військ, перетворився на в’язницю. І вже відтоді почав вбирати у себе негатив приреченості, страждань і смертей людських.
Та ніколи не було і не буде у фортеці нічого гіршого і жорстокішого за те, що чинили там енкаведисти зі своїми полоненими. Закривавлені залізні столи і гаки, вмуровані у стіни люди… «Мордуючи вагітних жінок, радянські карателі розпорювали тим черева і напихали камінням» — розповідали місцеві сторожі. Замок фактично був перетворений на катівню. Важко уявити собі, скільки горя, сліз і мук бачили його стіни. На жаль, така енергетика не зникає ніколи.
Холодно і моторошно тут було завжди. Та з появою у замку дивного, незрозумілого походження каміння, яке привезли під час реставрації, містики ще прибавилось. На гірській породі проглядаються дивні незрозумілі символи. Дехто вважає їх картою, інші — зашифрованими таємними знаками. Кажуть, колись вони належали лицарському ордену тамплієрів. Так чи інакше, але від часу появи каменів у Золочівському замку стали помічати привид невідомого чоловіка. Цікаво, що всі, кому доводилось бачити його, описують темний довгий плащ, тростину в руці та капелюх на голові привида.
Золочівський замок — дуже красива і цінна архітектурна пам’ятка. Сюди приїжджає багато туристів та приходять на прогулянки місцеві закохані пари. Та, на жаль, споруда, на території якої було поховано тисячі жертв радянського режиму, мусить жити із своїми страшними таємницями. Тіла похованих пізніше було ексгумовано, та померлі у страшних муках не були поховані з ритуалом печатання гробу. За енергетикою місце залишається кладовищем мучеників.
Як відпочити в Карпатах у дощову погоду
Дощ – це дуже романтично! Особливо в Карпатах. Сьогодні ми розповімо вам, за яких умов можна гарно відпочити на природі в дощову погоду.
Маловідомі курорти Карпат: Розлуч
Типовий шлях зі Львова в Ужгород пролягає через Карпати, це — траса Київ-Чоп (М 06). А є ще й “альтернативна” дорога Львів-Самбір-Ужгород (Н 13), яка навіть на 20 км коротша, але через неякісне покриття не користується популярністю. Хоча мальовничі краєвиди, особливо на Ужоцькому перевалі, можуть частково компенсувати незручності від ям. Саме на цій дорозі на відстані 120 км від Львова і розташований невеличкий курорт Розлуч.
