Невелике гірське село з пестливо-милозвучною назвою Орявчик, розташоване у Сколівському районі, хоча й не може змагатися в популярності з такими найвідомішими курортами Львівщини як Славське і Волосянка, проте має свій колорит та переваги. Адже в цьому селі є лижні траси різніх рівнів складності, де також можна “повозитися” на лижах або сноубордах, а для зручності туристів працюють три витяги.
Відпочинок на воді завжди цікавий та корисний, перебуваючи в обласному центрі Закарпаття, зверніть увагу інформацію про басейни в Ужгороді.
«Вівці, мої вівці…» Коли полинути думками в Карпати, обов’язково уявляєш собі яскраво-зелену полонину, де мирно скубуть травичку кудлаті вівці. Популярний гуцульський музичний інструмент – трембіта – була єдиним засобом зв’язку чабана з селом: за трембітовими звуками люди дізнавалися про місце перебування ватага з отарою.
«Там верхами над громнями
вітри повівають,
Там чабани овець пасуть,
В сопілочку грають».
Більшість планують відпустку влітку або взимку, вважаючи осінь і весну “несезоном”. Але в Карпатах є чим займатись протягом всього року. Головні переваги осіннього або весняного відпочинку — найнижчі ціни в році та найменша кількість відпочивальників. Можна дозволити собі як довгий вікенд в горах, так і одно- або двотижневий відпочинок.
Проект “Вражаюча Україна” оприлюднила ТОП-10 маловідомих місць у Західній Україні, які дійсно варто відвідати. Серед десятка місць чотири знаходяться в Закарпатській області. Це Колочава, Лумшори, Косино та Тур’ї Ремети.
Continue reading “ТОП-10 маловідомих місць Західної України, які варто відвідати”
Містичний туризм стає популярнішим з кожним роком. Людей, які хочуть заглянути крізь шпарину потойбіччя, чи зустрітись віч-на-віч з давно померлою князівною, значно більше за тих, хто боїться прогулюватись будинками з привидами.
На Західній Україні особливо багато цікавих замків. І кожен з них має безліч історій. Бо бачили вони століття воєн, десятки династій, безліч інтриг, смертей і народжень.
Кажуть, кожен замок має своїх привидів. Ніби-то це душі, які зависли між світами мертвих і живих та не можуть знайти спокою ніде. Блукаючи коридорами та проникаючи крізь зачинені двері, напівпрозорими тінями та ледь чутними звуками вони лякають живих. Люди запевняють, що бачили їх, і часто у різні часи і місця описують одне і те ж. Чудово відчувають їхню енергію і тварини. Що це, містика? Можливо, та беззаперечним залишається те, що на землі є особливі місця і будівлі, де відбуваються дуже дивні речі. І найчастіше вони зв’язані зі смертю.
Навіть якщо ви не вірите в існування привидів, особливу енергетику місць, куди смерть приходила проханою гостею, або безжально мучила невинні душі, неможливо не відчути. Тут є щось особливе.
Золочівський замок дуже старий. На Галицькій землі, надійною охороною якої мав бути, замок стоїть ще з 1634 року. Та з приходом австрійських військ, перетворився на в’язницю. І вже відтоді почав вбирати у себе негатив приреченості, страждань і смертей людських.
Та ніколи не було і не буде у фортеці нічого гіршого і жорстокішого за те, що чинили там енкаведисти зі своїми полоненими. Закривавлені залізні столи і гаки, вмуровані у стіни люди… «Мордуючи вагітних жінок, радянські карателі розпорювали тим черева і напихали камінням» — розповідали місцеві сторожі. Замок фактично був перетворений на катівню. Важко уявити собі, скільки горя, сліз і мук бачили його стіни. На жаль, така енергетика не зникає ніколи.
Холодно і моторошно тут було завжди. Та з появою у замку дивного, незрозумілого походження каміння, яке привезли під час реставрації, містики ще прибавилось. На гірській породі проглядаються дивні незрозумілі символи. Дехто вважає їх картою, інші — зашифрованими таємними знаками. Кажуть, колись вони належали лицарському ордену тамплієрів. Так чи інакше, але від часу появи каменів у Золочівському замку стали помічати привид невідомого чоловіка. Цікаво, що всі, кому доводилось бачити його, описують темний довгий плащ, тростину в руці та капелюх на голові привида.
Золочівський замок — дуже красива і цінна архітектурна пам’ятка. Сюди приїжджає багато туристів та приходять на прогулянки місцеві закохані пари. Та, на жаль, споруда, на території якої було поховано тисячі жертв радянського режиму, мусить жити із своїми страшними таємницями. Тіла похованих пізніше було ексгумовано, та померлі у страшних муках не були поховані з ритуалом печатання гробу. За енергетикою місце залишається кладовищем мучеників.
Дощ – це дуже романтично! Особливо в Карпатах. Сьогодні ми розповімо вам, за яких умов можна гарно відпочити на природі в дощову погоду.
У Львові триває акція «На вихідні з сім’єю у музей». 2-3 серпня безкоштовний вхід, екскурсії та майстер-класи для львів’ян пропонують 10 музеїв міста.
Continue reading “На вихідних 10 львівських музеїв запрошують на безкоштовні екскурсії”
На Львівщині за три місяці зафіксовано 15 випадків госпіталізації мешканців області з діагнозом – укус змії. Найбільше таких випадків зафіксовано у Сколівському районі – 10, 2 – у Самбірському районі та по одному у Жовківському, Бродівському та Яворівському районах. Двоє постраждалих – діти.
«А в Уричі камінь, і ковані в нім
Покої, і брами, і льохи;
Чи велетнів се, чи розбійників дім,
Не знає ніхто анітрохи» (Іван Франко. 1884 р.)
Давно це було… В Українських Карпатах (Східних Бескидах), північніше теперішнього села Урич Сколівського району Львівської області, там, де нині нагромаджені велетенські скелі, височіла гордовита фортеця. Лунав тут час від часу грізний окрик «Тут стань!» Це звертався до проїжджих купців вартовий, наказуючи їм зупинитися і показати товар, що вони везли. Заплативши мито, мандрівники отримували тут захист та нічліг. Звідти й походить назва фортеці – Тустань. Фортеця Тустань — унікальна пам’ятка історії, археології, архітектури та природи, яка майже не має аналогів у Європі.
Continue reading “Тустанська фортеця – твердиня наших предків”
