Навіть якщо ви й не вважаєте себе гурманом, у подорожі необхідно чимось харчуватися. А чому б дегустацію нових, оригінальних місцевих страв не перетворити на справжню церемонію смаку? Дехто настільки захоплюється подібним проведенням часу, що навіть виникло поняття кулінарного, або гастрономічного туризму. Звісно, найкраще смакувати страви гуцульської кухні в автентичній обстановці – з видом на мальовничі гірські пейзажі. Але й удома можна спробувати відтворити справжній “смак Карпат”. Тому ми сьогодні розповімо вам про історію і традицій гуцульської кухні, а також поділимося випробуваними рецептами гуцульських страв. Отож, вирушаємо в подорож смачною Гуцульщиною!
Здавалося б – ну що можна встигнути побачити у горах за один-єдиний день? Прогулятися в лісі? Влаштувати пікнічок? А як вам в один день побувати на батьківщині гетьмана Сагайдачного, послухати захоплюючу розповідь директора музею, посмакувати каву, зварену за рецептом європейського популяризатора цього напою Юрія Кульчицького? Попити водички з яскраво-помаранчевого залізного джерела? Підживити сили не менш яскравим (завдяки паприці) справжнім закарпатським бограчем? А потім помандрувати горами до витоків Дністра – славнозвісної річки України.
І все за один день? – запитаєте ви. Так, це можливо, адже туроператор Karpaty Travel створив для нас насичену враженнями екскурсію, що так і називається «Неймовірна Львівщина: до витоків Дністра». І це – лише одна з екскурсій туроператора, який знає про Карпати все!
Нехай пробачать мені толкієністи, але все це дуже нагадує історію Гобіта – ще в п’ятницю я ні про що й не здогадувалася, а вже в суботу “раптом” виявила себе на підйомі на Боржавський хребет.
А почалося все з оголошення у Фейсбуці – туроператор Karpaty.Travel запрошував охочих здійснити одноденний піший похід на Боржавську полонину – до речі, найдовшу полонину Закарпаття (50 км). Приваблива картинка зеленкувато-скелястої Боржави ніби кликала і спокушала – а ну, спробуй! Ти мене ще не знаєш… Це твій шанс відчути красу…
А чи знаєте ви, що на Закарпатті, в місті Ужгород знаходиться найдовша в Європі й третя за довжиною у світі липова алея. Протяжністю 2 кілометри 200 метрів, тягнеться вона вздовж Ужа двома набережними – Незалежності і Студентської. На конкурсі “7 чудес Закарпаття” Липова алея в Ужгороді посіла 5-те місце.
Що ж такого особливого знають про місця відпочинку львів’яни, недоступне всезнаючому Ґуглу, а тільки місцевому «Бі-Бі-Сі» (баба бабі сказала)? Часто на вихідні мешканці Львова вибираються в одно- дводенні поїздки за місто. Це дуже зручно, тому що цікаві природні місця (про які ми вам обов’язково розкажемо) знаходяться майже поруч, туди можна легко і швидко доїхати, взявши із собою мінімум необхідних речей. І без зайвих витрат часу набратися свіжих вражень і позитивних емоцій, не покидаючи меж області.
Отож, Львів ви вже обходили вздовж і впоперек, посмакували каву у всіх відомих кав’ярнях, скуштували львівські мандрики і прецлі, пофотографували будинки, відвідали музеї і навіть помилувалися Львовом із Високого Замку, Ратуші, Церкви святих Ольги і Єлизавети. Все! Настав час покинути межі міста і довідатися, куди львів’яни тікають від міського гамору (в це складно повірити, але львів’яни іноді теж втомлюються від свого чудового міста і прагнуть злитися із природою). Зрештою, околиці міста теж мають свої принади. І головні із них – свіже повітря, мальовничі краєвиди та давня історія. Що важливо – більшість із тих місць відпочинку, які ми вам запропонуємо можливо відвідати протягом одного дня. Так що лишайте свої непідйомні валізи із сувенірами в готелі та вирушаймо у мандрівку!
На українських землях давні народні традиції поетично сплелися із християнством. І тепер уже мало хто пригадує, що раніше на Вербну неділю святим деревом вважалася не верба, а екзотична для нас пальма. Що із писанками колись чинили магічні дії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. А згодом і яйце, й дерево у слов’ян стали символом весняного пробудження на землі, символом перемоги життя над смертю.
У Карпатах недаремно кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться».
Не так давно в українську розмовну мову увійшло зі Скандинавії слово «скансен» (шведською «skans» – це «укріплення»), що означає етнографічний музей просто неба, музей-село. Скансени – досить популярний формат музеїв в Україні, починаючи від Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогово та Музею народної архітектури та побуту у Львові, завершуючи колоритними регіональними музеями.
Надзвичайно цікаво, прогулюючись на природі та дихаючи свіжим повітрям, водночас оглядати автентичні сільські хати. Сьогодні ми пропонуємо вам завітати на Закарпаття і там зануритися в оазу давнього побуту, коли хати вкривали очеретом і не вміли користуватися комп’ютерами…
У березні колочавський музей - скасен «Старе село» потопає в фіолетових квітах. Щовесни тут масово зацвітає рідкісна рослина – Шафран Гейфелів
Весна іде, красу несе: де в Західній Україні шукати найкрасивіший прихід весни? Karpaty.Travel зробили для вас підбірку, яка допоможе вам знайти відповідь на це питання.
Шафрани Колочави
На початку березня, коли в Карпатах іще лежить сніг, починають цвісти першоцвіти – це збірна назва багатьох ранніх квітів, найпримітнішими з яких є крокуси (або шафрани Гейфеля).
Слово “шафран” походить від арабського zafarān (жовтий). Наукова назва – крокус – від грецького kroke (нитка). Це одна з найдавніших культивованих рослин (зафіксована у шумерських, давньоєгипетських і давньокитайських медичних текстах, зображена на критських фресках, згадується у біблійній Пісні пісень, у Гомера і Гіпократа).
Шафран Гейфеля, занесений до Червоної книги України, зустрічається у Карпатах практично всюди.
З давніх-давен шафран вважався найціннішим серед прянощів і використовувався у виготовленні приправ, фарбників, ліків та парфумів, а також вважався афродизіаком. Оскільки використовувалися тільки жовті тичинки квітки, він був набагато дорожчим навіть за перець – найціннішу валюту стародавнього світу.
Вид шафрана, який найчастіше зустрічається в Україні – шафран Гейфеля – названий на честь видатного ботаніка, лікаря і гомеопата ХІХ ст. Йогана Гейфеля, який активно досліджував флору Австро-Угорської імперії, зокрема, Карпат, Балкан і Трансильванії.
Шафран Гейфеля, занесений до Червоної книги України, зустрічається у Карпатах практично всюди. Радимо поєднати приємне з корисним і поїхати у закарпатську Колочаву, де можна не лише побачити великі галявини квітнучих шафранів, а й відвідати місцеві музеї, яких у цьому невеликому селі аж десять.
Туризм в Україні і, зокрема, на Львівщині – це галузь, що швидко розвивається, працює на позитивний імідж країни у світі та приносить непогані прибутки. І, як і будь-яка інша галузь економіки, потребує, так би мовити, “свіжої крові” – тобто, нових ідей та молодих людей, здатних мислити нестандартно й в майбутньому розвинути туристичний потенціал нашої країни, враховуючи світовий досвід. Нещодавно журналіст Львівського радіо Аліна Литвинова познайомила слухачів з людьми, які працюють на привабливий туристичний імідж Західної України. До вашої уваги – запис радіоінтерв’ю. На запитання відповідали фахівці з туризму – директор туристичного інтернет-каталогу karpaty.info Ганна Сидоренко та фотограф-мандрівник Назар Антонишин.
