Маленькі єврейські містечка Західної України, з теплом описані письменником Шолом-Алейхемом, являли собою цілий пласт самобутньої єврейської культури. Кожне зі своїм укладом життя, пам’ятками архітектури, сакральними спорудами. Та найважливіше, звичайно, люди. Які у попередні століття, як і нині, страждали, любили, спілкувалися, жартували. Їх вже немає. Але залишився їхній дух: вулички, якими вони ходили, будівлі, де знаходили прихисток їхні багаточисельні сімейства, а часом, якщо пощастить, то збереглись і синагоги – як осередок культури і традицій, давній страж духовності єврейського народу.
